Лабораторне №1 Контрольні запитання

1.Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія
навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.
Інформаційні технології  – це узагальнююче поняття, що описує різні
методи, способи та алгоритми збирання, зберігання, оброблення, представлення
і передавання інформації.Під інформаційними технологіями розуміють також
способи і засоби збирання, оброблення та передавання інформації з метою
одержання нових відомостей про об’єкт, що вивчається, або – сукупність знань
про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.
Комп’ютерна технологія навчання - це поняття, що описує суто
комп`ютерні методи, способи, алгоритми зберігання, оброблення,
представлення і передавання інформації за допомогою комп’ютера. Фактично
одна є підвидом іншої.
Отже, ототожнювати ці два поняття не можна.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть
вплинути на навчальний процес ВНЗ?
На сучасному етапі розвитку Інтернет-технологій багато освітніх
завдань виявились винесеними у віртуальний простір. Передусім, це технології
дистанційного навчання, відносно нової, але популярної форми, що відкриває
широкі можливості для студентів та дозволяє значно зменшити витрати на
підготовку спеціалістів. Цей тип навчання містить і ряд недоліків, пов’язаних з
ускладненням контролю якості. Оскільки ці технології перебувають ще в
процесі розвитку і потребують окремого пролонгованого фундаментального
дослідження. Нас передусім цікавитиме вплив Інтернету на якість класичних
форм навчання.Перспективи розвитку мережі інтернет фактично безмежні. В
майбутньому, вже стає реальністю поява вживлених комп’ютерних пристроїв в
організм людини, які зможуть підключатись до всесвітньої мережі і
використовуватись для передавання інформації, можливо навіть для
завантаження її в мозок людини. Це може суттєво вплинути на процес навчання
взагаллі, фактично воно може звестись просто до завантаження необхідного
пакету програм в пам’ять людини, схожу ідею можна зустріти в деяких
науково-фантастичних фільмах.

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати
викладач, студент?
Необхідно зазначити, що інтернет та програмні засоби, що
використовуються в інформаційних технологіях ІТ, мають широкі
функціональні можливості, розвинутий користувацький інтерфейс, а також
можуть використовуватися самостійно у вигляді ІКТ. Вони можуть
розв’язувати проблеми навчання професійному спілкуванню, інтенсифікувати
навчальний процес за рахунок підвищення темпу, індивідуалізації навчання,
моделювання ситуацій, збільшення активного часу студентів, курсантів, учнів
підвищення наочності. Інтернет надає найрізноманітніші послуги, починаючи з
можливості мати доступ до фактично усіх бібліотек світу, та до усіх наукових
видань, які не можна зустріти у нас в країні, при чому з можливістю онлайн
перекладу, і закінчуючи можливістю працювати на онлайн ресурсах обробки
документів, презентацій, зображень, аудіо- та відеофайлів, не завантажуючи їх
до себе на комп’ютер. З його допомогою можна проводити онлайн лекції,
більше того в наш час все біль шпопулярними стають онлайн університети,
тобто вищу освіту можна здобути в інтрнеті.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі
ВНЗ?
1. Додаткові освітні послуги для студентів і участь в глобальному діалозі
з студентами і викладачами всього світу; одержання мовної практики при
спілкуванні в „онлайнових” телеконференціях; участь в проектах, заснованих
на співробітництві учнів всього світу;
2. Розширення інформаційних ресурсів: каталогів кращих світових
бібліотек; доступ до світових баз даних та баз знань;
3. Самоосвіта і підвищення кваліфікації викладачів: використання в
своїй професійній діяльності більш широкого спектру навчальних матеріалів;
підвищення кваліфікації за допомогою дистанційного навчання; підтримка
професійних контактів з колегами;
4. Нові організаційні форми і методи навчання: дистанційне навчання;
мережеві, дидактичні, розвиваючі ігри; метод телекомунікаційних проектів;
метод інформаційного ресурсу; метод комп’ютерних конференцій)

5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?
Новий підхід до освіти за умови використання ІКТ полягає в підвищенні
якості освіти. Одним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації
сучасного суспільства є інформатизація освіти – упровадження засобів нових
інформаційних технологій у систему освіти.
Це уможливить:
1. удосконалювання механізмів керування системою освіти на основі
використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації,
інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;
2. удосконалювання методології і стратегії добору змісту, методів
і організаційних форм навчання, що відповідають задачам
розвитку особистості того, якого навчають, у сучасних умовах
інформатизації суспільства;
3. створення методичних систем навчання, орієнтованих
нарозвиток інтелектуального потенціалу того, якого навчають, на формування
умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну,
експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної
діяльності по обробці інформації;
4. створення і використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих,
контролюючих і оціночних систем.

6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ внавальному
процесі?
Використання засобів ІКТ у системі підготовки фахівців
приводить до збагачення педагогічної і організаційної діяльності
навчального закладу наступними значущими можливостями:
- удосконалення методів і технологій відбору і формування змісту
освіти;
- уведення і розвиток нових спеціальних навчальних дисциплін і
напрямів
навчання, які пов’язані з інформатикою та інформаційними
технологіями;
- внесення змін до навчання більшості традиційних дисциплін,
безпосередньо не пов’язаних з інформатикою;
- підвищення ефективності навчання за рахунок підвищення рівня його
індивідуалізації і диференціації, використання додаткових мотиваційних
важелів;
- організації нових форм взаємодії в процесі навчання і зміни змісту,
характеру діяльності педагога і слухача;
- удосконалення механізмів управління системою загальної середньої
освіти.
Використання сучасних засобів ІКТ в усіх формах навчання може
привести і до низки негативних наслідків. Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в
навчальному процесі живе спілкування викладачів та тих, хто навчаються,
пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це приводить
до того, що той, хто навчається активно користується живою мовою, надовго
замовкає під час роботи із засобами ІКТ

7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні
технології.
ІКТ характеризуються такими категоріями:
− предметом (об’єктом);
− метою процесу;
− засобами здійснення;
− процесами оброблення даних;
− критеріями оптимізації процесу (своєчасність доставки інформації
користувачу, її надійність, достовірність, повнота).

8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в
навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?
переваги використання ІКТ у навчальному процесі:
− організація пізнавальної діяльності шляхом моделювання;
− імітація типових професійних ситуацій за допомогою мультимедіа;
− застосування одержаних знань у наукових дослідженнях;
− ефективне тренування знань, умінь і навичок;
− автоматизований контроль результатів навчання;
− здійснення зворотного зв’язку;
− розвиток творчого мислення;
− можливості об’єднання в навчальних програмах візуальної та звукової
форм.

9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому
полягають переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?
Мультимедіа — сучасна IT, що об`єднує за допомогою комп’ютерних
засобів графічне та відеозображення, звук й інші спеціальні ефекти.
До категорії мультимедіа належить значна частина розважальних,
освітніх та інформаційно-довідкових програмних продуктів.
Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість
розроблення на їх основі інтерактивних презентацій. У цьому разі глядач
перестає пасивно сприймати інформацію і стає активним учасником
процесу.

10.  Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та
технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?
Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище
інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні
системи і
програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил
їхньої
підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині
технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію
навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.
Проте, для того, щоб ЄІОС відповідало вимогам, його необхідно
оновлювати та доповнювати, забезпечувати психолого-педагогічними і
методичними розробками на виявлення оптимальних умов використання
засобів ІКТ з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення
ефективності та якості. Створення та постійне оновлення ЄІОС інтегрує
накопичені у ВНЗ науково-методичні напрацювання, кадровий потенціал,
інформаційні ресурси і технології, наявну інформаційно-комунікаційну
інфраструктуру та організаційні структури системи освіти.

11. Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології»,
«інформаційні технології»?
Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у
прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних,
трудових факторів виробництва, засобах їх об’єднання для створення продукту
або послуги, що відповідають певним вимогам.
КТ або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій,
що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення
інформації з використанням комп`ютерів. Неможливо уявити собі сучасне
виробництво, науку, культуру, спорт та економіку, де б не застосовувалися
комп`ютери. Вони допомагають людям у в роботі, розвагах, освіті та наукових
дослідженнях. КТ - це передній край науки XXI століття. Інформаційна
технологія -це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних
дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих
опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи
організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні
додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні
проблеми.

12.  Охарактеризуйте:
−    дистанційне навчання;
Дистанційне навчання (ДН) є одні- єю з форм здобування освіти, яка
практично повністю базується на застосуванні комп`ютерних технологій. Але
ці самі технології використовуються й у традиційних формах навчання
(денному, вечірньому, заочному). Тому в загальному випадку способи навчання
із використанням інформаційно-комунікаційних технологій називають
комп`ютерним або електронним навчанням
−    дистанційні олімпіади, конкурси;
Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало
необов’язковим.
Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови
участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість
взяти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад,
конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному
етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає
територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в
дистанційних заходах для всіх бажаючих.
−    віртуальні бібліотеки;
Віртуальною можна назвати бібліотеку, документи якої зберігаються в
машиночитній формі і котрі отримує користувач, який звертається до
пошукових машин глобальної мережі, не обов`язково будучи читачем
бібліотеки.
Віртуальна бібліотека — це розподілена у
просторі телекомунікації мережа загального користування, орієнтована на
обмін даними між бібліотеками. Середовище віртуальної бібліотеки
складається із ряду бібліотек, територіально віддалених одна від одної, які
виконують функції інтегрованого спілкування та отримання інформації про
бібліотечні ресурси.
−    віртуальні словники;
віртуальний словник-це словник,що існує в інформаційно-комунікаційній
мережі інтернет,який дає можливість будь якого моменту дізнатись значення
даного слова.
−    віртуальні музеї.
Віртуальний музей — музей, що існує у глобальній інформаційно-
комунікаційній мережі інтернет завдяки об`єднанню інформаційних і творчих
ресурсів для створення принципово нових віртуальних продуктів: віртуальних
виставок, колекцій, віртуальних версій неіснуючих об`єктів та ін.
Наведіть приклади їх використання в навчальному процесі ВНЗ.

13.  Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному
процесі ВНЗ.
Однією з найбільш розповсюджених є класифікація педагогічних
програмних засобів за характером і засобами навчання. При цьому виділяється
5 типів навчальних програм:
1. тренувальні;
2. консультаційні;
3. моделюючі;
4. ігрові навчальні програми;
5. редактори тексту.
Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному
процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог
студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли
здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої
співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань
учасниками процесів, що вивчаються

14.  Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в
навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.
Електронні навчальні матеріали формують інформаційне на- повнення
навчального предмета (e-content).
До цих матеріалів належать:
• електронні підручники та матеріали лекцій;
• електронні методичні розробки до семінарів, практичних і
лабораторних занять;
• бази даних і знань (закони, картографічні дані, міжнародні стандарти
та системи тощо);
• засоби для набуття практичнихнавичок (віртуальні та дистанційні
лабораторії, практикуми, комп’ютерні тренажери).

15.  Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки
використання в навчальному процесі ВНЗ.
Віртуальна модель – це модель, що є відображенням ідеального
уявлення
людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за
допомогою думок і образів.
Переваги:
 помилки, які звичайно, як правило, допускає студент при
виконанні роботи, не впливають і не знешкоджують реальні пристрої чи
прилади.
 можливість  продемонструвати сутність складних внутрішніх
фізичних процесів, що мають місце в електричних машинах, приладах,
пристроях,
причому в динаміці.
Недоліки:
 віртуальна модель як правило, вважає реальні елементи
(котушки індуктивності, конденсатори, резистори), прилади (амперметри,
вольтметри, ватметри тощо), які входять до складу складного пристрою
чи кола, ідеальними.
 іноді неможливо визначити допустимість використання тієї
чи іншоїмоделі для отримання необхідної точності. Наприклад, при
дослідженні характеристик, визначенні параметрів електричних машин
(двигунів та генераторів).

16.  Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх
використання в навчальному процесі ВНЗ.
Головною особливістю сутності імітаційного моделювання є ігровий
його характер, що переважно здійснюється за рахунок наявності різноманітних
ролей. У процесі рольової взаємодії відбувається розв’язання навчальних і
змодельованих практичних завдань, обмін цінностями, знаннями, вміннями, під
час яких відбувається реалізація конкретних педагогічних завдань.
Кожна роль у грі набуває певної особистісної забарвленості, в ній
фіксуються професійно значущі або професійно неприпустимі риси
особистості.
Розігрування дії відбувається в ситуації, що супроводжується
виникненням різкої реакції її учасників і вимагає від них мобілізації
професійних, інтелектуальних і психофізичних здібностей. Наприклад, наочно
показати принцип дії електричних машин, рух основних і неосновних носіїв
заряду в напівпровідниках, зміни ширини забороненої зони в залежності від
характеру внесеної у напівпровідник домішки, зменшення чи збільшення
потенціального бар’єру при проходженні прямого чи зворотного струму крізь
р-n  перехід тощо. При наявності обох практикумів студенти мають можливість
паралельно та практично одночасно виконати роботи на «віртуальному» й
фізичному стендах частковий (за навчальною програмою) чи повний об’єм
лабораторних робот з навчальної дисципліни, що приведе до більш міцній
виробці необхідних навичок та вмінь.

17.  У чому полягають переваги віртуального моделювання?
Переваги віртуального моделювання полягають у наступному:
 широкі можливості контролю за програмами.
 легкість модифікацій та відновлення.
 помилки при виконанні роботи, не впливають і не
знешкоджують реальні пристрої чи прилади.
 можливість  продемонструвати сутність складних внутрішніх
фізичних процесів, що мають місце в електричних машинах, приладах,
пристроях, причому в динаміці.

18.  Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної
роботи студентів ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.
Відповідь на першу частину запитання висвітлена у відповіді на
запитання №21.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми
самостійної роботи:
−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;
−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної
роботи, самотестування на комп’ютері;
−    підготовка до опитування, колоквіуму;
−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
−    виконання проектів та їх оформлення;
−    написання звітів із практики, екскурсій;
−    виконання курсового, дипломного проектів.

19.  У чому полягає роль і місце ІКТ у
здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?
До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність
студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час,
котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню
професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.
Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не
тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в
інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.

20.  У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального
закладу?
Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є
розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності
навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні
технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу.
Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні
потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.
Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:
− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через
підвищення рівня підготовки в області ІКТ;
− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію
розрізнених підрозділів і служб;
− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки
універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;
− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз
навчальних закладів;
− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення
в управлінні навчальними закладами.
Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і
об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами –
засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна
база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-
управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді,
технічний, емоційний).
Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними
і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної
діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів,
переконання, компетенції і т. ін.

21.  Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну
роботу студентів ВНЗ?
Інформаційно-навчальне середовище використовується для навчання
студентів очної та дистанційної форм навчання. Впровадження в навчальний
процес розроблених матеріалів дозволить підвищити ефективність самостійної
роботи, якість підготовки студентів.
ЄІОС навчального закладу у самостійній роботі студентів ВНЗ дає
можливість:
– використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;
– використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;
– застосовувати тренувальне тестування;
– брати участь в Інтернет-конкурсах та олімпіадах;
– обговорювати актуальні проблеми на форумі, у Skype, на сайті
навчального закладу;
– інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження
освіти;
– навчитися працювати з інформацією, яка подана у різних формах,
відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення,
доповіді
на задану тему, складати план тощо;
– брати участь в телекомунікаційних проектах.

Лабораторне №2 Контрольні запитання

1. У чому полягає перспективність використання проектної
технології в навчанні студентів ВНЗ?
Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної
активності студентів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та
наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як
значущий засіб розвитку особистості. Метод проектів за своєю дидактичною
суттю спрямований на формування здібностей, маючи які, студент стає більш
пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються,
орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що
проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе
формування здатності до здійснення відповідального вибору.
Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі
навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел
(книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються
працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати
різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не
тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.

2.  Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна
діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.
Метод проектів – це дидактична категорія, що визначає систему
прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними
знаннями, тією або іншою діяльністю.
Практична діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність
особистості, що спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми,
досягнення прикінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і
здійснення проекту.
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного
дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів
відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних
результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та
організаційною рамкою дослідження.
Тому дані поняття не є тотожними.

3.Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької
діяльності?
Проектна діяльність відрізняється низкою ознак від навчально-
дослідницької діяльності.
По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне
і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі)
освітнього продукту.
По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком
є досягнення істини, тоді, як робота над проектом припускає одержання,
передусім, практичного результату.
Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців,
на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи,
аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу
кожного.
Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і
націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести
у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню,
моделюванню та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних
навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному
середовищі.

4. Схарактеризуйте етапи виконання проекту.
1. Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На
цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються
лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.
2. Етап планування роботи. Основна мета етапу планування – одержання
загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи. Планування
роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи;
обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу;
формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес
проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в
дискусію з планування проектної діяльності.
3. Аналітичний етап. Дослідницька робота студентів, учнів і самостійне
одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання
інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з
іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками,
запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури,
залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити,
що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення
студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при
цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням
проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих
учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих
учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення
підсумків наприкінці етапу.
4. Етап узагальнення. Систематизація, структурування одержаної
інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для
підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій,
відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.).
Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну
самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм
представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають
можливість розкритися кожному учню.
5.Презентація результату. осмислення одержаних даних і способів
досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення
досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками
результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних
конкурсах проектів, а також спільні публікації. Особливість етапу полягає в
тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті
є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї
діяльності.

5.  Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.
Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна,
творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної
телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності
спрямовані на досягнення спільного результату.
Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати
учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за
допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet,
вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і
практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати
відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.

6. У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного
проекту?
Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер,
оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди
потребує інтегрованих знань.
Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та
наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників –
фахівців відповідної галузі.

7. Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?
- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми,
яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;
- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами
окремих етапів);
- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій:
обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація
й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх
представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.

8.  Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?
- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований),
ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий,
творчий, рольовий;
-  за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї
галузі знань), міжпредметний проект;
- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;
- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу,
групи, міста, країни, різних країн світу);
-за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;
- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості,
довгострокові.

9.  Які функції викладача в проектній діяльності?
Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:
− сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над
проектом;
− сам виступає джерелом інформації;
− підтримує і стимулює студентів;
− допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;
− прищеплює студентам інформаційну культуру;
− координує процес створення проекту;
− підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у
роботі над проектом.

10.  У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса
з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?
Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому
що воно:
- особистісно-орієнтоване;
- активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі
діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та
проблемне навчання, дискусія, командне навчання;
- самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу
в міру її виконання;
- дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить
задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.
Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку
компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:
- підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;
- усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів
колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як
власної діяльності, так і діяльності всього колективу;
- прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;
- звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;
- розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх
особистісного розвитку;
- становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями
освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих
проектів

11.  Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в
проекті?
Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у
кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера
(лідера), секретаря, посередника, доповідача.
Існує багато способів формування груп :
- заздалегідь скласти списки груп;
- попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.
- сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень
студентів;
- сформувати групи за бажанням учасників;
- визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.

12.  У чому полягає практична спрямованість використання методу
проектів у вивченні вашої дисципліни ?
Метод проектів на уроках математики
• Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими
освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що
забезпечує цілісність, істинність знань.
• Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових
соціально-економічних умовах.
• Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації
діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх
діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи.
• Забезпечує формування соціально значущих якостей особи.
Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.
13.  Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?
На підставі своїх відповідей вони складають план навчального проекту за
такою схемою: назва проекту, проблема проекту (чому це важливо для мене
особисто?), мета проекту (навіщо ми робимо проект?), завдання проекту (що для
цього ми робимо?), терміни виконання проекту, розклад консультацій, відомості
про керівника проекту, запланований результат, форма презентації, список
учасників проекту.

Лабораторне №4 Творчі завдання

Лабораторне №5 Контрольні запитання

1. Як скористатися сервісом Диск Google ?
Для того, щоб скористатись сервісом Диск Google, потрібно спочатку
зареєструватись,тобто створити свій акант. Потім  натиснувши кнопку
зліва від облікового запису, який знаходиться у правому верхньому куточку
екрану. Перед вами відкриється сховище Диск Google.

2. Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній
практиці?
Можна лабораторні роботи викладати в інтернет,щоб учні
ознайомлювались.Можна створювати опитування,щоб перевірити знання
учнів по певній темі(можна також зробити це обов'язковим).

3. Якими правами володіє редактор документа?
В редакторі документів можна як самому створювати і видаляти,редагувати
даний документ,презентацію,таблицю,опитування а й можна запрошувати
співавторів до співпраці над документом.
Співавтор має право: редагувати,запрошувати,експортувати,переглядати.

4. Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?
В середовищі Диск Google можна завантажувати документи Word,
OpenOffice, RTF, HTML або текстові файли (або створювати нові
документи), електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і
редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету.
Опублікувати документи в Інтернеті для всіх користувачів у вигляді Веб-
сторінок.

Лабораторне №5 Творчі завдання

Лабораторне №6 Контрольні запитання

1. Для чого призначений мережевий блог?
Мережеві щоденники (блоги) – сервіс Інтернет, що дозволяє будь-якому
користувачеві вести записи з довільної тематики. За аналогією з особистими
щоденниками блоги називають мережними щоденниками.
Блог — це веб-сайт, основний вміст якого — записи, що регулярно
додаються, зображення або мультимедіа. Основна відмінність блога від
щоденника в тому, що в блозі записи можна коментувати і обговорювати з
автором.

2. Яким чином можна створити мережевий блог?
Завантажте веб-браузер, відкрийте сайт www.blogger.com. Для авторизації
сеансу роботи (здійснюється кожного разу при вході до середовища) необхідно
ввести ім‘я користувача та пароль.
Після успішної реєстрації та авторизації перейдіть власне до створення блогу.
Для цього активізуйте посилання Создайте свой блог.
Далі введіть дані у відповідні поля – назва та адреса блогу.
Виберіть шаблон оформлення. У разі правильного виконання дій, система
видасть повідомлення про успішне створення блогу.
Додавання та зміна повідомлень
Для внесення нових записів до власного блогу необхідно або натиснути
кнопку Начать публікацію або активізувати посилання Нова публікація.
В будь-якому випадку, відкривається вікно вбудованого редактора. Перед
публікацією допису радимо скористатися можливістю попереднього перегляду.

Рис. 6.7. Вікно редактора блогу.

Рис. 6.8. Внесення коментарів до блога

Закінчення роботи
Для коректного закінчення роботи в середовищі необхідно активізувати
посилання Вийти.

3. Як змінити параметри блогу?
Для того щоб змінти параметр блогу, нам потрібно зайти на сторінки
«Дизайн», «Тема», «Настройки» і змінити параметри.


4. Які дії необхідно виконати, щоб додати до блогу коментар?
Потрібно зайти на сторінку «Коментарії», і налаштувати там функції.
До блогу одногрупника можна додати коментар у випадку, якщо він
дозволив додавати коментарі.


5. Як додати календар до власної веб-сторінки або блогу?
Ви можете додати на сайт інтерактивну версію календаря та кнопки для
відвідувачів, за допомогою яких вони зможуть зберігати собі події з нього.
Як вставити календар на сайт
1. Відкрийте  Google Календар  на комп’ютері. Код для вбудування на
сайт можна отримати лише на комп’ютері; у додатку Google Календар
це неможливо.
2. Праворуч угорі натисніть значок   Налаштування.
3. Ліворуч натисніть назву потрібного календаря.
4. У розділі «Інтеграція календаря» скопіюйте код iframe.
5. Під кодом вбудування натисніть Налаштувати.
6. Виберіть потрібні параметри, а потім скопіюйте HTML-код, що
відобразиться.
Вставлений календар бачитимуть лише ті, з ким ви ним поділилися. Щоб
календар відображався всім, зробіть його загальнодоступним.

6. Яким чином можна надати вільний доступ до блогу?
Щоб надати вільний доступ до блогу, потрібно зайти в «Настройки», і внзу є
пункт «Читатели блога», і тут можна змінити.

Лабораторне №6 Творчі завдання

Лабораторне №7 Контрольні запитання

1.  Схарактеризуйте Веб-квест, наведіть історію його виникнення.
За своєю суттю, основою Веб-квестів є проектна методика, що
орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну,
групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно
сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Проектна
діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним
матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі
роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми,
що, як правило, не обмежується однією темою. Розв’язання значимої проблеми
сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її
зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які визнайти раціональні
способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять
правильність обраного шляху.
Уперше термін «Веб-квест» був запропонований в 1995 р. Берні Доджем,
професором Університета Сан-Дієго (США). Автор розробив інноваційні
додатки до Інтернет з метою інтеграції в навчальний процес для різних
предметів і рівнів навчання.

2.  Які види діяльності студенті використовуються в проектній роботі
студентів у Веб-квестах?
Основою Веб-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну
діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за
певний проміжок часу.

3. У чому полягають принципи, за якими класифікуються Веб-квести?
Б. Додж виділив три принципа класифікації Веб-квестів:
1. За тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.
2. За предметним змістом: монопроекти, міжпредметні Веб-квести.
3. За типом завдань, що виконують учні: переказ, компіляційні загадки,
журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних
проблем, самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові.

4. У чому полягає сутність компіляційного завдання Веб-квеста?
Сутність компіляційного завдання полягає в тому, що студенти мають
взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату.
Підсумкова компіляція може бути опублікована в Інтернет або представлена у
вигляді нецифрового продукту, наприклад, книга.

5. Навести зміст та характеристику Веб-квестів:
1) журналістського;
2) конструкторського;
3) творчого;
4) переконуючого;
5) аналітичного;
6) наукового;
7) оцінного.
У журналістських Веб-квестах студенти мають зібрати факти та
організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін.
Конструкторський Веб-квест потребує від студентів створення продукту
або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.
Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому
форматі. Творчі проекти схожі на конструкторські, проте є вільними і
непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проектів
необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню студентів.
Веб-квести з розв’язання спірних проблем передбачають пошук і
представлення різних, а інколи суперечливих думок з однієї проблеми і спробу
привести їх до консенсусу.
Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, здатного
переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і
вимагає від учнів розробки аргументів на користь будь-якого твердження,
думки, варіанту розв’язку проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі
роботи з квестом. Кінцевим продуктом такого проекту може бути лист, стаття,
прес-реліз, постер, відеозапис, мультимедійна презентація, Веб-сторінка і т. ін.
Веб-квести, які орієнтовані на самопізнання, мають на меті краще
пізнання самих себе, яке може розвиватися через дослідження он-лайн і офф-
лайн.
Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в
межах заданої теми. Такі завдання дають підгрунтя для одержання учнями
знань в умовах, за яких вони мають уважно вивчати речі, знаходити спільне і
різне, а також находити скриті схожі явища, розуміти зв’язок причин і
наслідків, обговорюючи їх значення.
Наукові Веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до
наукових досліджень у різних галузях знань. Інтернет містить історичну та нову
інформацію, яка може бути корисною в будь-якій галузі науки.
Оцінні Веб-квести представляють студентам низку предметів із
запрошенням до їх оцінки або класифікації, вибору рішення з обмеженого
списку або оцінки результатів проведених досліджень.

6. У чому полягає інтерактивна методика Веб-квестів?
Інтерактивна методика Веб-квестів учить знаходити необхідну
інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і
вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує
завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань
та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.

7. Які компетенції майбутнього фахівця формуються в процесі
проектної діяльності?
Немає сумніву, що одержаний досвід принесе свої плоди в майбутньому,
сприятиме розвитку таких компетенцій:
− використання ІКТ для розв’язання професійних задач (у тому числі для
пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді
комп’ютерної презентації, Веб-квесту, флеш-роликів, баз даних та ін.);
− самостійне навчання та самореалізація;
− робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,
взаємоконтроль);
− уміння знаходити різні способи розв’язання проблемної ситуації;
− визначення найбільш раціонального варіанту, обґрунтування свого
вибору;
− навички публічного виступу (обов’язкове проведення попередніх
захистів, захистів проектів з виступом авторів, з питаннями, дискусіями).

8. Які види завдань для Веб-квестів визначив Берні Додж?
Схарактеризувати кожне з них.
Берні Додж визначав такі види завдань для Веб-квестів.
Переказ – демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з
різних джерел у новому форматі: створення презентації, плакату, оповідання.
Планування та проектування – розробка плану або проекту на основі
заданих умов.
Самопізнання – будь-які аспекти дослідження особистості.
Компіляція – трансформація формату інформації, яка одержана з різних
джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки, капсули
часу, капсули культури.
Творче завдання – творча робота в певному жанрі – створення п’єси,
вірша, пісні, відеоролика.
Аналітичне завдання – пошук та систематизація інформації.
Детектив, головоломка, таємнича історія – висновки на основі
суперечливих фактів.
Досягнення консенсусу – спільне вироблення рішення з поставленої
проблеми.
Оцінка – обґрунтування певної точки зору.
Журналістське розслідування – об’єктивний виклад інформації (розгляд
думок і фактів).
Переконання – схиляння на свій бік опонентів або нейтрально
налаштованих осіб.
Наукові дослідження – вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на
основі унікальних он-лайн джерел.

9. Яка структура Веб-квеста, навести характеристику його складових.
Розглянемо структуру Веб-квеста. Веб-квест складається з таких розділів:
Вступ – короткий опис теми Веб-квесту.
Завдання – формулювання проблемної задачі та опис форми подання
кінцевого результату. Наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти
відповіді; прописана проблема, яку потрібно вирішити, та вказана інша
діяльність, що спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи
із зібраної інформації, а також список інформаційних ресурсів, необхідних для
виконання студентами завдання – посилання на Інтернет-ресурси і будь-які
інші джерела інформації.
Порядок роботи – опис послідовності дій, ролей і ресурсів, котрі
необхідні для виконання завдання.
Керівництво до дій (як організувати та представити зібрану інформацію)
– допоміжна інформація, що може бути представлена у вигляді непрямих
запитань.
Оцінка – опис критеріїв і параметрів оцінки виконання Веб-квесту, які
представляються у вигляді бланку оцінки. Критерії оцінки залежать від типу
навчальних завдань, що вирішуються у Веб-квесті.
Висновок – у цьому розділі підсумовується досвід, одержаний
студентами в процесі виконання самостійної роботи над квест-проектом.
Використані матеріали – посилання на ресурси, що використовувалися
для створення Веб-квесту.
Коментарі для викладача – методичні рекомендації для викладачів,
студентів, які будуть використовуватися у Веб-квесті.

10. Яким чином здійснюється оцінка Веб-квеста, за якими критеріями?

Б. Додж рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку: − дослідницької та творчої роботи; − якості аргументації; − оригінальності роботи; − навичок роботи в мікрогрупі; − усного виступу; − мультимедійної презентації; − письмового тексту і т.ін.

Оцінка – опис критеріїв і параметрів оцінки виконання Веб-квесту, які представляються у вигляді бланку оцінки. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, що вирішуються у Веб-квесті.

Наведемо критерії оцінки Веб-квеста: 

https://drive.google.com/file/d/1ZFwaDS1yFfL71jxA-CnVy8eAp30LpOGS/view?usp=sharing

11. Схарактеризувати освітній Веб-квест, наведіть приклад.
Освітній Веб-квест, як відомо, – це сайт в Інтернеті, з яким працюють
студенти, виконуючи певну навчальну задачу.
Робота з Веб-квестами підсилює мотивацію навчання, сприяє розвитку
критичного мислення, формує вміння та навички здійснення порівняння,
аналізу помилок, перспектив, класифікації, знаходження шляхів розв’язку
проблеми та завдання в цілому.
 Блоги:
Блог-квест "Підготовка майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей
засобами мультимедіа"
Блог-квести з математики та інформатики

12. У чому полягає суть проектування педагогічного процесу?
Педагогічне проектування – це попередня розробка основних деталей
очікуваної діяльності студентів, учнів і педагогів. Педагогічне проектування –
це функція будь-якого педагога: організаційна, гностична або комунікативна.

13. У чому полягає та чим зумовлена інтеграція проектних та
інформаційних технологій?
Ураховуючи те, що вища освіта України побудована відповідно до вимог
Болонської конвенції, де особлива увага приділяється самостійній роботі
студентів, яка потребує підвищення й інтеграції видів і форм організації
навчальної діяльності студентів, здійснюється інтегрування інформаційно-
комунікаційних технологій з педагогічною системою організації навчальної
діяльності, що дозволяє розширити навчальні можливості студентів, здійснити
вибір і організацію індивідуальної траєкторії навчання, яка відбувається в
контексті розвитку самостійного критичного і творчого мислення. Визначальну
роль в цьому відіграє Інтернет, який є універсальним засобом пошуку
інформації та передачі знань, особливо в процесі самостійної роботи студентів,
що, в свою чергу, потребує формування навичок інформаційної діяльності.
Педагогічні технології сприяють формуванню навичок інформаційної
діяльності студентів ВНЗ та є основою для здійснення їхньої самостійної
діяльності.
Нині є багато педагогічних технологій навчання, що забезпечують
самостійну роботу студентів, ураховуючи значні обсяги інформації,
необхідність її обробки і передачі потребує інтеграції цих педагогічних
технологій з ІКТ, використанням Інтернет. Ураховуючи той факт, що у ВНЗ
особливе місце займає дослідницька робота студентів, заслуговує на увагу
інтеграція методу проектів з використанням Інтернет і рольових ігор. Такий вид
проектів називають Веб-квестом.

14. Схарактеризувати діяльність студентів на кожному етапі
виконання Веб-квеста.
Розгляньмо можливі етапи роботи студентів (учнів) над Веб-
квестами:
1. Учень обирає одну із запропонованих йому ролей. Обравши собі певну
«роль», студент (учень) переходить до одного з досьє, представлених на
сторінці Веб-квесту.
2. Учень аналізує, як його роль узгоджується із завданнями інших членів
команди. В результаті проходження цих етапів у студентів, учнів формуються
елементи інформаційно-комунікаційної компетенції: вибір соціальної ролі,
одержують навички роботи в групі.
3. Далі студенти (учні) досліджують запропоновані ресурси та ресурси
медіатеки навчального закладу (книги, журнали, енциклопедії). При цьому вони
аналізують інформаційні ресурси, відбирають необхідну інформацію, шукають
додаткову.
4. Для підготовки звіту представляється опис артефактів, котрі, на погляд
студентів, представляють досліджуване питання. Для кожного артефакту
вказується джерело (друкований посібник, електронне видання, адреса в
Інтернет, пояснення, чому він необхідний під час дослідження даної теми. При
цьому студент (учень) набуває досвіду збереження інформації, структурування
інформаційних ресурсів.
5. Після закінчення процесу пошуку подає звіт за обраною темою.
6. Веб-квест передбачає спільну роботу, тому далі студенти (учні)
обговорюють, сперечаються, формують план роботи групи в цілому. Тут
кожний із них, будучи експертом у своїй галузі, бажає знайти найкращий
розв’язок своїх завдань. Потім студенти (учні) обирають форму подання
загального звіту та можуть розподілити ролі для подальшої роботи:
розроблення макету сайту або презентації, створення дизайну та ін.
7. Завершується цей процес груповим захистом роботи.

15. Яким чином готується та представляється звіт студентами з
виконаної роботи у Веб-квесті?
Звіт можна представити у вигляді презентації в Power Point. У роботі
необхідно провести порівняльний аналіз програмного забезпечення різних
предметних областей – його надійність, функціональність, додаткові
можливості, відмінність від попередніх версій.

16. Які характерні особливості Веб-квесту, що відрізняє його від інших
технологій?
Характерними особливостями Веб-квесту, що відрізняють його від інших
технологій, зокрема від методу проектів, є такі: перш за все заздалегідь,
визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання
проблеми. По-друге, Веб-квест однозначно визначає порядок дій, який має
виконати учень для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою
складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, які можуть
придбати студенти (учні), виконавши даний Веб-квест. По-четверте,
однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.

17. Яким чином і з якою метою використовуються Веб-квести в
навчальній роботі ВНЗ?
Веб-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За
своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у
студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти
високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної
компетентності.
Таким чином, Веб-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових
технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.
Нині в різних сферах діяльності відчувається нестача фахівців, які здатні
самостійно та в команді розв’язувати проблеми, що виникають, робити це за
допомогою Інтернет. Тому навчання студентів у проектній діяльності – Веб-
квести в інтеграції з іншими педагогічними технологіями сприятимуть
активному процесу одержання знань, умінню находити необхідну інформацію,
використовувати різноманітні інформаційні джерела, запам’ятовувати,
здійснювати пошук розв’язків, розв’язувати певні завдання і проблеми,
організовувати себе до роботи. В цьому Веб-квести сприяють підвищенню
якості навчання у ВНЗ.

18. У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ?
Відповідно до вимог суспільства перед сучасною вищою освітою
висувається проблема розроблення та використання сучасних форм і методів
організації навчальної діяльності студентів. Інтеграція ІКТ з іншими
технологіями навчання значно підвищує якість підготовки студентів,
збільшують їхні освітні можливості здійснювати вибір і реалізацію
індивідуальної траєкторії навчання у відкритому освітньому просторі. Для
цього потрібне широке інформаційне поле діяльності, різноманітні джерела
інформації, різні погляди, точки зору на одну й ту саму проблему, самостійний
пошук шляхів обґрунтування та розв’язання проблеми.

19. Яким чином ІКТ та проектні технології використовуються в
самостійній роботі студентів у ВНЗ?
Використання ІКТ надає підґрунтя для впровадження інновацій, що
сприяють підвищенню якості здійснення самостійної роботи та якості
забезпечення підготовки фахівців.
Таким чином, використання сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій в навчальному процесі – це потужний стимул, що дозволяє
формувати в студентів необхідні знання та пізнавальні прийоми, а також
розвивати мотивацію навчальної діяльності, самостійність, сприяє поліпшенню
підготовки майбутніх фахівців.
20. Які типи Веб-квестів використовуються в навчальному процесі ВНЗ?
У чому полягає мета їх використання?
Розгляньмо типи Веб-квестів:
1. Конструкторський Веб-квест вимагає від студента створення продукту
або плану дій з виконання певної мети в певних межах.
2. Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення будь-якого
продукту в заданому форматі. Творчі проекти схожі з кострукторськми, але
вони більш вільні та непередбачувані в своїх результатах.
3. Веб-квест з розв’язання спірних проблем передбачає пошук і
представлення різноманітних, інколи протилежних думок з однієї проблеми,
спробу привести їх до консенсусу.
4. Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, який
здатний переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного
переказу або репродукції та вимагає від студентів розроблення аргументів на
користь висновків, що одержані за результатами роботи у Веб-квесті.
5. Веб-квести із самопізнання орієнтовані на розширення знань, інтелекту
студентів, які розвиваються через дослідження он-лайн та офф-лайн ресурсів.
Прикладом такого проекту може бути Веб-квест «Ким я буду, коли закінчу
університет?», який має на меті вивчення ресурсів Інтернет, пов’язаних із
майбутньою кар’єрою.
6. Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу
в межах заданої теми. Такі завдання вимагають від студентів аналізу,
узагальнення, виокремлення окремих ознак, наслідків та ін., обговорення їх.
7. Оцінні Веб-квести передбачають здійснення класифікації студентами
запропонованих речей, виконання ними ролі судді або іншої особи.
8. Наукові Веб-квести слугують для здійснення знайомства та залучення
студентів до наукових досліджень в різних галузях знань. Інтернет наповнений
історичною, науковою інформацію.

Лабораторне №8 Контрольні запитання

1. Схарактеризуйте технологію Блог-квест.
У Блог-квесті, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом
здійснюється інтерактивне спілкування учнів, студентів. Використовуються
сервіси Веб 2.0, моваHTML, що не потребують знання програмування,
представлення і роботу із сайтами. Робота в Блог-квесті в онлайн-режимі
використовує сервіси: Word Press, Blogger або My blog.
Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних
платформах Word Press, Blogger або My blog.
Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії
чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві
повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.

2. Які види діяльності студенті використовуються в проектній роботі
студентів у Блог-квестах?
Основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну
діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за
певний проміжок часу.

3. У чому полягає сутність використання Блог-квестів у навчальному
процесі ВНЗ?
Основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну
діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за
певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом
до навчання (cooperative learning). Проектна діяльність найбільш ефективна,
якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і
поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів
завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується
однією темою. Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається
переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим,
як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти
переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Блог-квест
містить тематичні проекти за технологією Веб-квест.

4. Які компетенції майбутнього педагога формуються в процесі
виконання Блог-квестів?
Немає сумніву, що одержаний досвід принесе свої плоди в майбутньому,
сприятиме розвитку таких компетенцій:
− використання ІКТ для розв’язання професійних задач (у тому числі для
пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді
комп’ютерної презентації, Веб-квесту, флеш-роликів, баз даних та ін.);
− самостійне навчання та самореалізація;
− робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,
взаємоконтроль);
− уміння знаходити різні способи розв’язання проблемної ситуації;
− визначення найбільш раціонального варіанту, обґрунтування свого
вибору;
− навички публічного виступу (обов’язкове проведення попередніх
захистів, захистів проектів з виступом авторів, з питаннями, дискусіями).

5. У чому полягає алгоритм створення Блог-квестів?
Для створення блог-квеста можна використати будь-яку Блог-платформу,
яка є в більшості соціальних мереж і яка не потребує спеціальних знань для її
використання.
Розглянемо алгоритм створення Блог-квесту.
Визначення структури Блог-квесту.
Зазвичай Блог-квести за структурою подібні до Веб-квестів і містять:
вступ, тему, зміст, ролі, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також
Блог-квест може містити декілька тематичних розділів, що містять пости
відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів, які автор читає та
відвідує; гаджети.
Вибір блог-платформи.
Створюють Блог-квести за допомогою спеціальних сервісів для
розміщення блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби.
Розглянемо, наприклад, Блоггер (http://www.blogger.com).
− http://www.livejournal.com;
− http://www.blog.meta.ua;
− http://www.blogs.mail.ru.

6. У чому полягає інтерактивна методика Блог-квест?
Інтерактивна методика Блог-квестів учить знаходити необхідну
інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і
вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує
завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань
та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.

7. Які компетенції формуються в майбутнього педагога в процесі
використання Блог-квестів?
Немає сумніву, що одержаний досвід принесе свої плоди в майбутньому,
сприятиме розвитку таких компетенцій:
− використання ІКТ для розв’язання професійних задач (у тому числі для
пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді
комп’ютерної презентації, Веб-квесту, флеш-роликів, баз даних та ін.);
− самостійне навчання та самореалізація;
− робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога,
взаємоконтроль);
− уміння знаходити різні способи розв’язання проблемної ситуації;
− визначення найбільш раціонального варіанту, обґрунтування свого
вибору;
− навички публічного виступу (обов’язкове проведення попередніх
захистів, захистів проектів з виступом авторів, з питаннями, дискусіями).

8. У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ?
Відповідно до вимог суспільства перед сучасною вищою освітою
висувається проблема розроблення та використання сучасних форм і методів
організації навчальної діяльності студентів. Інтеграція ІКТ з іншими
технологіями навчання значно підвищує якість підготовки студентів,
збільшують їхні освітні можливості здійснювати вибір і реалізацію
індивідуальної траєкторії навчання у відкритому освітньому просторі. Для
цього потрібне широке інформаційне поле діяльності, різноманітні джерела
інформації, різні погляди, точки зору на одну й ту саму проблему, самостійний
пошук шляхів обґрунтування та розв’язання проблеми.

9. Які особливості Блог-квестів і чим вони відрізняються від інших
технологій?
Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від
інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь
визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання
проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має
виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє,
обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок,
яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять
до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки
виконаних завдань.

Лабораторне №9 Завдання для самоконтролю

1. Наведіть означення понять «Веб-сайт», «Веб-сторінка», «URL-
адреса».
Веб-сайт – це сукупність веб-сторінок, розташованих в мережі Інтернет,
об'єднаних під одним доменним ім'ям або ip-адресою, власником яких є
приватна особа або організація. Для перегляду сторінок веб-сайтів
використовують браузери, найпопулярнішими з яких є Internet Explorer, Mozilla
Firefox, Opera, Google Chrome, Safari.
Веб-сторінка — Інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide
Web (Всесвітня паутина), який можна переглянути у веб-браузері . Зазвичай, ця
інформація записана в форматі HTML або XHTML , і може містити гіпертекст з
навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки
Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (URL) —
стандартизована адреса певного ресурсу. URL-адреса – це веб-адреса, яку ви
вводите у веб-переглядачі, щоб перейти на веб-сайт. Кожен веб-сайт має URL-
адресу. Наприклад, URL-адреса www.google.com спрямує вас на веб-сайт
Google.

2. Поясніть принципи навігації Інтернетом.
Обмін інформацією між серверами та клієнтами здійснюється за певними
правилами, які називають протоколами. Всі дані, що циркулюють у
глобальному інформаційному полі, розбито на невеликі блоки і вкладено в
пакети. Кожний пакет окрім даних має заголовок, де зберігаються адреса
відправника, адреса одержувача та інша інформація, необхідна для збирання
пакетів у пункті призначення. Теоретично можливо, що різні пакети одного
повідомлення пройдуть різними шляхами, але все одно досягнуть адресата і
будуть зібрані в повне повідомлення.
Поділ даних на пакети та їх збирання у пункті призначення здійснюється
під керуванням протоколу ТСР (протокол керування передаванням), а власне
передавання пакетів мережею та досягнення ними адресата забезпечує
протокол ІР (міжмережний протокол).
У Інтернеті використовується велика кількість протоколів, завдяки чому
існує широкий спектр служб, які надаються та підтримуються за допомогою
цієї глобальної мережі.
Найпопулярнішою зі служб є Всесвітня павутина (www), або просто Веб.
Це розповсюджена по всьому світу інформаційна мультимедійна система, яка
об'єднує в єдиному просторі інформацію різних типів. Робота у Веб подібна до
віртуальної подорожі світом з відвідуванням цікавих місць. Ця служба
базується на протоколі НТТР (протокол передавання гіпертексту).
Іншою службою, з якою вам доведеться працювати під час вивчення
матеріалу посібника, є FТР (протокол передавання файлів). Як ви, напевно,
здогадалися, назва цієї служби збігається з назвою протоколу, який вона
використовує. Сервери, що підтримують цей протокол, називають FТР-
серверами. Частина дискового простору таких серверів доступна через
Інтернет.
Крім того, до служб Інтернету належать електронна пошта, служби
миттєвого передавання повідомлень (наприклад, ІСQ), служба новин та інші.

3. Опишіть принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів.
Як зазначалося, найвідомішою та найпопулярнішою службою Інтернету є
Всесвітня павутина (Веб). Саме після розповсюдження став можливий масовий
доступ користувачів до Всесвітньої мережі. Своєю появою Веб має завдячити
Тіму Бернесу-Лі, який винайшов протокол НТТР, адреси URL та мову НТМL—
технології, на яких ґрунтується Веб.
Служба Веб підтримується сукупністю серверів, які здатні обмінюватися
даними за протоколом НТТР. Цих серверів мільйони, й розповсюджені вони по
всьому світу. На них містяться веб-сторінки — спеціальні документи, створені з
використанням мови НТМL. Кожна веб-сторінка має адресу ІІВЬ, за допомогою
якої вона може бути знайдена.
Перегляд веб-сторінок здійснюється у спеціальних програмах-браузерах,
найпоширенішими з яких є Internet Ехрlогег, Моzilla та Ореrа. Для відтворення
веб-документа у вікні браузера достатньо ввести його URL в поле Адреса і
натиснути клавішу enter. Основною особливістю та перевагою веб-сторінок є
те, що інформація на них організована як гіпертекст. Це текст, в який вбудовано
спеціальні коди, що керують такими додатковими елементами, як
форматування, ілюстрації, мультимедійні вставки та гіпертекстові посилання.
Гіпертекстове посилання (гіперпосилання, гіперзв'язок чи гіперлінк) — це
об'єкт веб-сторінки, що містить інформацію про адресу іншої веб-сторінки або
про певне місце на поточній. Таким об'єктом може бути фрагмент тексту
(зазвичай виділений кольором та підкресленням) або ілюстрація. У разі
наведення на гіперпосилання вказівник миші набуває форми руки з витягнутим
вказівним пальцем. Клацнувши лівою кнопкою миші, можна виконати перехід
за гіперпосиланням. При цьому браузер завантажує веб-сторінку, яка міститься
за адресою, зазначеною в посиланні. веб-сторінка також може містити
гіперпосилання, які вказують на інші веб-сторінки. Оскільки веб-сторінки
можуть бути пов'язані між собою довільно, такий спосіб їх організації отримав
назву Всесвітня павутина.
Процес переходу в інші місця поточної веб-сторінки або до інших веб-
сторінок за допомогою гіперпосилань називають навігацією. Якщо після низки
переходів за гіперпосиланнями необхідно повернутися на попередню сторінку,
то користуються кнопкою Назад інструментів браузера. Кількість веб-сторінок,
що тематично пов'язані між собою й розкриває єдине ціле, називають веб-
сайтом або просто сайтом.

4. Як зареєструвати веб-сайт на безкоштовному сервері?
«Створити сайт безкоштовно» - один з найпопулярнейших запитів,
пов'язаних з веб-дизайном. Для безкоштовного створення сайтів зараз є безліч
допоміжних засобів. Це й безкоштовні шаблони веб-дизайну, і всілякі картинки
для оформлення сайтів, і безкоштовні системи керування (CMS), і різні модулі
та доповнення. Але зібраний з таких безкоштовних «кубиків» сайт необхідно
десь розмістити, причому бажано теж безкоштовно. Саме для цього й існує
послуга безкоштовного хостингу - розміщення сайту й супутніх файлів
(зображень, музичних і відеофайлів, текстів і т.д.) на сервері хостинг-
провайдера безкоштовно.
Види хостингу
Взагалі, хостинг підрозділяється на декілька видів:
∙ віртуальний сервер: на одному сервері надаються ресурси для безлічі
сайтів, від 50 до 1000, середовище виконання веб-сервісів єдине для всіх;
∙ віртуальний виділений сервер - те ж, що й віртуальний сервер, але в
цьому випадку на одному сервері знаходиться кілька віртуальних машин,
кожна для окремого сайту;
∙ виділений сервер - сервер, всі ресурси якого виділені для роботи тільки
з одним
∙ колокація - іноді виділяється як самостійна послуга; розміщення в дата-
центрі хостинг-провайдера свого або ж орендованого обладнання.
Очевидно, що для безкоштовного хостингу виділений сервер жоден
хостинг-провайдер не надасть. Тому безкоштовно скористатися послугами
хостингу можна зазвичай на віртуальному сервері.

5. Охарактеризуйте вимоги до оформлення Веб-ресурсів.
 Оберіть кольорову гаму для вашого сайту, враховуючи ваші вподобання,
тематику сайту та вподобання потенційних відвідувачів. Використайте для
оформлення не більше 2-3 кольорів.
При визначенні кольорової гами сторінки вибирайте контрастні кольори
для тексту та фону, щоб текст легше читався.
Розбивайте текст на абзаци, між якими зробіть збільшені відступи.
Виберіть розмір шрифту, при якому текст буде сприйматися комфортно –
не занадто дрібний та в міру крупний. Шрифт на заголовках зробіть крупнішим
від шрифту основного тексту. Вид шрифту зробіть однаковим на всіх сторінках.
Вирівняйте заголовки по центру, а основний текст – по ширині.
Для структурування тексту використовуйте таблиці. Розміщуючи
фрагменти тексту та графічні зображення у таблицях, можна створити цікаві
композиційні рішення на веб-сторінках.
Не зловживайте флеш-анімацією, відео, музичними та графічними
елементами.    Вони можуть відволікати увагу від корисних матеріалів та
уповільнювати завантаження сторінок.
Зробіть гіперпосилання для переходу між сторінками сайту, але не
розміщуйте на сторінках занадто багато гіперпосилань. Виділяйте
гіперпосилання кольором, щоб користувач бачив, що це посилання і які з них
він вже відвідував.
Зробіть логотип сайту, зображення або текст у заголовку
гіперпосиланням на головну сторінку сайту.
Створіть для відвідувачів мапу сайту для спрощення переходу на
сторінки з потрібними матеріалами.

6. Поясніть відмінності між сторінками типу домашня, Веб-каталог,
форум, чат, головна сторінка та сторінка розділу веб-сайту тощо.
Домашня сторінка – сторінка, з якої розпочинається перегляд веб-сайта
при переході на сайт за його URL-адресою. На ній, як правило, розкривається
тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників,
пояснюється, які матеріали можна знайти на інших сторінках сайта.
Веб-каталоги – посилання на веб-ресурси (веб-сторінки, веб-сайти);
Форум — інтернет-ресурс, популярний різновид спілкування в інтернеті.
Чат — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими
повідомленнями між користувачами інтернету у режимі реального часу.
Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями
чату, чат-програма, рідше — сам процес обміну текстовими повідомленнями.
Головна сторінка – це інформація, яка постає перед користувачем при
переході за адресою на сайт.

7. Назвіть принципи адміністрування веб-сайту, опублікованого на
безкоштовному сервері.
1. Інформаційне наповнення і актуалізація вже створених розділів. Тобто
підготовка матеріалів до Web-публікації, наприклад статей оголошень та іншої
корисної інформації. Редагування матеріалу сайту у випадку коли
інформаційний вміст сторінок застарів. Прикладом такої ситуації може бути
зміна цін на послуги чи продукцію фірми. При цьому необхідно слідкувати за
дотриманням єдиного стилю і одноманітного оформлення Web-сторінок,
підтримкою зв'язності Web-документів і т.д. При розробці нових Web-сторінок
велика увага приділяється їх дизайну.
2. Розширення можливостей Web-сайту. Розширення можливостей
відбувається за рахунок розробки нових служб і засобів (додатків). Наприклад,
створення інтерактивних Web-сторінок, організація різних видів пошуку
інформації, облік відвідувачів (статистика) та інше.
3. Робота з помилками. Для цього рекомендується створювати віртуальні
каталоги, в яких зберігати інформацію про помилки та їх обробку. Також в цих
цілях рекомендується робити архівні копії сайту.
4. Доступ. Обмежити доступ до окремих директорій, каталогів, додатків
за допомогою паролів та ІР-адресів комп’ютерів. Мати змогу отримати
інформацію про те хто і коли заходив на ваш сайт чи сервер, які сторінки та
директорії переглядав.
5. Безпека сайту та локальної мережі. Потрібно унеможливити доступ до
секретної інформації всім крім вибраних осіб. Унеможливити псування та
несанкціоноване використання інформації, що розміщена на сайті чи в
локальній мережі.

8. Як за допомогою безкоштовної служби ведення блогів створити й
адмініструвати електронний журнал.
Веб-журнал (блог) – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється
новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані,
і відображається у хронологічному порядку. Кожен запис у веб-журналі має
тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До
кожного запису можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує
дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих записів утворює
хронологічну структуру веб-журналу, в якій останній запис завжди
відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку.
Веб-журнал може складатися з декількох тематичних розділів, які містять
записи відповідно до його тематики. За своєю функціональністю веб-журнал
схожий на форум, де здійснюється обговорення тих чи інших питань.
Відмінність полягає у тому, що у веб-журналі створювати нову тему може
автор або група авторів, а звичайний користувач, який переглядає веб-журнал,
не має такої можливості, тоді як у форумі кожний зареєстрований учасник
може створювати власні теми для обговорення. Веб-журнал має соціальний
характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його
тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому веб-журнал
можна використовується для організації спільної діяльності.
Живий журнал - блог- платформа для розміщення онлайнових
щоденників (блогов), або якийсь окремий блог ("щоденник", "журнал") на цій
платформі. Пропонує звичайний для блогів набір функцій: можливість
публікації записів, їхнього коментування читачами й так далі; також є зручні
додаткові функції, багато хто з яких доступні безкоштовно будь-якому
бажаючий.
Донедавна відрізнявся відсутністю обов’язкової реклами в безкоштовних
блогах.

Лабораторне №3 Контрольні запитання

1.  У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими
рівнями вона здійснюється?
У загальнодидактичній частині підготовки викладачів відбувається
формування в них системи узагальнених знань, умінь і навичок використання
ІТН, а в спеціальній – їх закріплення, конкретизація і перенесення в нові,
міжкафедральні і кафедральні умови. Заключним етапом підготовки викладачів
та перевірка рівня їх підготовленості до використання ІТН є практична
реалізація здобутих знань, умінь і навичок під час проведення навчальних
занять. Тим самим підготовка викладачів отримує свою логічну завершеність.
Можна виділити три рівні комп’ютерної підготовки педагога:
початковий, базовий та достатній.
Початковий рівень передбачає формування знань та вмінь на рівні
користувачів ІКТ: прийоми роботи з комп’ютером, основи роботи з текстовою
та графічною інформацією, основи роботи в мережі Інтранет.
Базовий рівень передбачає формування вмінь «Використання ІКТ як
ефективного засобу підвищення якості підготовки», а також для оцінки й
аналізу навчальних досягнень студентів, учнів.
Достатній рівень слід будувати на основі базового рівня. Це передбачає
такі додаткові вміння педагога:
−    інсталяцію системного та прикладного забезпечення;
−    використання апаратного забезпечення, мережних та Веб-технологій
для спільної роботи в освітньому середовищі.

2.   Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних
кадрів до роботи в ЄІОС?
У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися
таких дидактичних умов:
−    модульний принцип організації навчання ІКТ;
−    забезпечення диференційованого підходу в навчанні;
−    урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові
змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;
−     підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у
професійній діяльності.
Важливим у складі компетентності педагога в галузі ІКТ є його
методична компетентність, що передбачає наявність умінь використовувати
свої технологічні компетенції для розробки навчальних програм, котрі
передбачають системне та ефективне використання ІКТ у навчальному процесі.
Формування базового та достатнього рівня комп’ютерної підготовки
педагога може здійснюватися через курсову підготовку, різноманітні форми
підвищення педагогічної майстерності в міжкурсовий період на базі
навчального закладу.
Слід зауважити, що одержані знання, вміння та навички набудуть
потреби, якщо в навчальному закладі функціонує ІОС.

3.  Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління
закладом.
Створення вищим закладом освіти системи управління з використанням
комп’ютерної техніки надасть змогу підвищити якість та оперативність
вирішення завдань, які виникають у системі управління вищими закладами
освіти.
Найпоширенішими автоматизованими системами керування вищим
навчальним закладом є пакети комп’ютерних систем "Деканат", "Бібліограф-
2007", "Колоквіум", "ПС - персонал" приватного підприємства "Політек-Софт".
Серед усіх пакетів, які пропонує фірма "Політек-Софт", найбільш
функціональними, з точки зору автоматизації сфер діяльності ВНЗ, є пакети
"Деканат" і "Колоквіум".
Пакет програм "Деканат" призначений для автоматизації планування та
обліку навчального процесу в закладах освіти.
У даному пакеті створюється і підтримується база даних, в якій
формується та реєструється:
1) структура навчального процесу закладу (предмети, навчальні плани,
спеціальності, групи тощо);
2) дані про всіх викладачів закладу та їхнього планового навантаження,
розклад роботи;
3) дані щодо всіх студентів закладу та їхньої успішності за весь період
навчання;
4) дані про наявні корпуси та аудиторії навчального закладу,їхнього
заповнення, розклад занять;
5) щоденні дані про фактичну роботу кожного викладача з кожного
предмету.
Пакет програм "Колоквіум" призначений для комп’ютерного тестування
знань студентів навчальних закладів України. Пакет має такі особливості:
1)    зручна оболонка для формування тестів;
2)    тестування студентів у різних режимах та на основі результатів
тестування оцінювати знання;
3)    забезпечується доступ до бази даних з результатами тестування з
метою всебічного аналізу;
4)    автоматична генерація і друк звітів за результатами тестування;
5)    інформаційна сумісність з пакетом програм "Деканат".

4. У чому полягає необхідність модернізації освіти?
Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на
сучасному етапі є формування єдиного інформаційногоосвітнього середовища
на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.
Первинного значення в цьому процесі набуває створення єдиного ІОС в
кожній освітній установі.
Інформатизація в навчальному закладі потребує не лише встановлення в
ньому персональних комп’ютерів і навчання комп’ютерної грамотності – вона
не відбуватиметься без перебудови всього процесу навчання на базі
використання інформаційно-комунікаційних технологій, діяльності студентів,
учнів і викладачів в умовах доступу до безмежного світу інформації.

5. Чим зумовлена необхідність створення та використання
інформаційного освітнього середовища?
Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє
розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності
навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні
технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу.
Крім того розвиває здібності студентів (учнів), задовольняє їхнім потребам і
готує до майбутнього самостійного життя.

6.  Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів
інформаційного середовища.
Ключовим компонентом в ІОС є комп’ютер. Він є засобом обробки
інформації, комунікації, оновлення знань, самореалізації навчаючихся. В той
самий час він є інструментом для проведення навчальних експериментів,
проектування і конструювання. Включення комп’ютерів у навчальний процес
змінює роль засобів навчання, які використовуються в процесі викладання
різних дисциплін, змінюючи навчальне середовище.
В усіх дослідженнях компоненти ІОС навчання поділяються на дві
категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі.
Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики,
матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації
(організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для
відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні
дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів,
перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості –
світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.
Є й інші (функціональні) підходи до визначення змісту компонентів
інформаційного освітнього середовища (О. Кузнецов, І. Роберт та ін.), коли
виділяються: суб’єкти середовища, джерела навчальної інформації, інструменти
навчальної діяльності і засоби комунікацій, а також наповнення (навчальний і
методичний зміст) ІОС.
Звернення до ІКТ істотно розширює склад і можливості низки
компонентів ІОС. Так, до джерел вивчення інформації в цих умовах можна
віднести бази даних та інформаційно-довідкові системи, електронні
підручники, енциклопедії, ресурси Інтернет і т. ін. Як інструменти навчальної
діяльності можна розглядати комп’ютерні тренажери, контролюючі програми,
як засоби комунікацій – локальні комп’ютерні мережі або Інтернет.

7.  Які інструменти навчальної діяльності використовуються в ІОС?
Як інструменти навчальної діяльності можна розглядати комп’ютерні
тренажери, контролюючі програми, як засоби комунікацій – локальні
комп’ютерні мережі або Інтернет.

8.  У чому полягають можливості використання ІОС в навчальному
процесі, його складові?
У межах ІОС є можливим:
− інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі
відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання
інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних
управлінських кадрів системи освіти до впровадження ІКТ у професійну
діяльність;
− оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи
матеріальні та інформаційні;
− розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми
інформаційного забезпечення;
− узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та
нових освітніх технологій;
− удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.

9.  Схарактеризувати процес інформатизації освіти та які питання
він вирішує.
У межах ІОС є можливим:
− інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі
відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання
інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних
управлінських кадрів системи освіти до впровадження ІКТ у професійну
діяльність;
− оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи
матеріальні та інформаційні;
− розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми
інформаційного забезпечення;
− узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та
нових освітніх технологій;
− удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.
В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:
− змістовна;
− організаційна;
− технологічна.

10.  Що дає e-learning у підвищенні кваліфікації викладачів, які його
переваги?
Е-learning має низку переваг для підвищення кваліфікації викладачів,
включаючи:
− доступність у будь-який час; нинішні або майбутні викладачі можуть
оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми
перепідготовки в будь-який слушний для них час, будь-то ранок, пізня ніч або
вихідні дні;
− доступність у будь-якому місці; студенти можуть спілкуватися з
іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або
програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з місця, де є
комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового Інтернет;
− співпраця і мережеві співтовариства; е-learning може служити
каталізатором (або важелем) процесів трансформації традиційної парадигми
викладання і навчання; поєднання е-learning з традиційними методами може
сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого середовища навчання.

11.  Які проблеми висуває використання e-learning?
Можна виділити наступні основні проблеми в сфері технологій
електронного навчання:
– проблема визначення еквівалентності дистанційних курсів і визнання
дистанційної освіти на ряду з традиційним очним освітою;
– мовна проблема при імпорті (експорті) освіти. Дистанційні курси
розроблені на одній мові, зажадають значних інвестицій для їх перекладу на
іншу мову, включаючи необхідність врахування соціальних, культурологічних
та інших особливостей регіону, де буде проводитися навчання з використанням
технологій дистанційного навчання;
– нерівномірний розвиток інформаційних технологій, особливо, в частині
каналів передачі даних. Недостатня пропускна спроможність каналів передачі
даних серйозно обмежує можливість застосування засобів електронного
навчання;
– відсутність достатньої кількості фахівців у сфері технологій
електронного навчання, що володіють необхідним рівнем компетенції;
– висока вартість розробки і підтримки в актуальному стані дистанційних
курсів;
– різниця в часі в разі проведення дистанційного навчання на великих
територіях. Особливо актуальним це стає при використанні засобів
електронного навчання, що функціонують в режимі реального часу;
– велика кількість оман, які супроводжують навчання, що проводиться з
використанням технологій електронного навчання, сформувалися, в тому числі,
через велику кількість організацій, що використовують технології
дистанційного навчання, але не володіють належною компетенцією в даній
сфері

12.  Які існують та використовуються моделі змішаного навчання, у
чому полягають їх переваги та недоліки?
Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:
Перша модель
Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі ІКТ
− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного
матеріалу);
− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної
теми);
− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого
навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
Друга модель
Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі
ІКТ → очна сесія
Розглянемо відповідні складові:
− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється
відпрацювання певних ситуацій, що використовуються викладачем або
виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.
− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на
більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні
практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем,
консультантом, студентом.
У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання
самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному
проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.

13.  Які питання, проблеми необхідно вирішити для ефективного
використання e-learning в навчальному процесі ВНЗ?
Під час впровадження всепроникаючого навчання (u-1еагning) мають
місце такі проблеми:
− необхідність безкоштовного Wi-Fi, створення безкоштовних Wi-Fi
зон;
− певні технічні проблеми: обмежений термін роботи батареї
мобільного пристрою та неперервна підзарядка (бездротова);
− створення відповідного програмно-методичного забезпечення.
Розвиток і впровадження u-1еагning багато в чому залежить від рівня
розвитку відповідної техніки і технологій, вписування її в традиційну
систему навчання.

14.  Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу,
вимоги до нього.
Для електронного навчального посібника запропонувати таку структуру:
1) вихідні дані; 2) зміст; 3) вступ; 4) основний виклад матеріалу; 5) висновки; 6)
питання; 7) методичні рекомендації щодо виконання завдань та тестування; 8)
практикум для вироблення умінь і навичок, застосування теоретичних знань із
прикладами виконання завдань і аналізом найчастіше вживаних помилок —
завдан- ня, задачі, вправи; 9) система тестування і контролю знань — тести,
виконавши які студент зможе побачити свій рівень засвоєн- ня матеріалу та
отримати оцінку; 10) глосарій; 11) список літератури (основний, додатковий,
факуль- тативний); 12) допоміжні покажчики; 13) додатки (в яких подана
додаткова інформація з тематики курсу). Для електронного підручника
структура виключатиме пункти 7, 8 та 9, спрямовані на формування практичних
навичок, які мусить допомогти виробити посібник. Доцільно також до складу
саме підручника ввести електронний словник до дисципліни (глосарій), адже це
буде гарним узагальненням викладеного матеріалу.

15.  У чому полягає відмінність Веб 1.0 від Веб 2.0?
Web 1.0 – техенології, які надавали користувачу можливість шукати
інформацію, переглядати її та копіювати. Веб 2.0 перетворює
інформаційні мережі в соціальні. Зближення
мережевих комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме
у Веб 2.0. Мережі, що фактично є соціальним оператором, діють за допомогою
нових комунікативних моделей, які встановлюють контроль над усіма її
суб'єктами.

16.  Схарактеризуйте сервіси: Флікр, Делішес, енциклопедія ВікіВікі.
Сервіси Делішес, Флікр можуть бути використанні в педагогічній діяльності
наступним чином:
- як джерела навчальних матеріалів;
- як сховище посилань на навчальні матеріали;
- як розв’язання класифікаційних задач;
- як карти знань;
- як засіб для спільної навчальної діяльності.
ВікіВікі (wikiwiki) – це колекція взаємопов’язаних між собою нотатків,
середовища швидкої гіпертекстової взаємодії.
У педагогічній діяльності ці технології використовуються з такою метою:
- представлення, розширення, анотування навчальних матеріалів;
- спільне створення віртуальних екскурсій;
- колективне створення творчих робіт;
- колективне створення енциклопедій;
- колективна робота над проектами.

17.  Яким чином технології Веб 2.0 використовуються в навчальному
процесі ВНЗ?
Завдяки використанню інформаційної технології Веб 2.0. в навчальному
процесі стає можливим:
∙ забезпечення простоти у спілкуванні та співпраці всіх учасників
навчального процесу за допомогою мережних технологій;
∙ створення соціальних спільнот, засобів колективного спілкування та
обміну знаннями; ∙ впровадження особистісно-орієнтовані технології навчання
за умов докорінної зміни ролі викладача з основного джерела отримання знань
до фасилітатора навчального процессу, що в свою чергу передбачає полегшену
взаємодію під час спільної діяльності студентів та викладачів;
∙ не нав'язлива допомога групі чи окремій людині в пошуку способів
виявлення розв'язування проблем, налагодженні комунікативної взаємодії між
суб'єктами діяльності.
Слід зауважити, що використання сучасної інформаційні технології Веб
2.0 з метою контролю навчального процесу дає змогу :
∙ накопичувати та аналізувати статистику навчальних досягнень
студентів, яка може використовуватися викладачем в режимі реального часу;
∙ стандартизувати навчальний навчальний процес, а саме електронний
курс можуть супроводжувати декілька викладачів, при цьому зміст його не
змінюється, змінюється – методика навчання;
∙ впроваджувати систему атестації навчальних ресурсів через
забезпечення дотримання певних вимог до їх подання та складу;
∙ надавати або анулювати доступ студенту до необхідного курсу;
∙ забезпечувати систематичну та відкриту взаємодію викладача та
студента, студентів між собою на всіх етапах навчального процесу – при
вивченні теоретичного матеріалу, його закріпленні при виконанні практичних
завдань, обговоренні проблемних ситуацій та питань, спільному виконання
навчальних проектів та їх оприлюдненому захисті, контролі результатів
навчальної діяльності, рефлексії та самооцінюванні навчальних досягнень
студентів;
∙ установлювати зворотного зв’язку, виникають новi форми спiвтворчостi
(взаємодії) викладачiв i студентiв.

18.  Характеристика мобільного навчання та можливості його
використання в навчальному процесі.
Мобільне навчання (m-1еагning) – це передавання знань на мобільні
пристрої з використанням WAP і GPRS технологій.
Мета m-1еагning – зробити процес навчання гнучким, доступним і
персоніфікованим, в якому реалізується головний принцип мобільного
навчання – навчання в будь-якому місці, в зручний час. Важливим є створення
мобільного навчання, що потребує розроблення інтерактивних програмно-
педагогічних продуктів та їх методичного забезпечення.
Розвиток технологій зв’язку (бездротовий Інтернет), використання
планшетів зумовили заміну технологій е-1еагning, на технології u-1еагning,
(ubigutious 1еагning) – всепроникаюче навчання технологій неперервної освіти з
використанням інформаційно-комунікаційних засобів у всіх сферах життя
суспільства.
Створення середовища для всепроникаючого навчання дозволяє
студентам занурюватися в процес навчання. Для здійснення u-1еагning,
необхідні відповідні навчальні матеріали, що передаються на мобільні пристрої.

19.  У чому полягають переваги та недоліки використання m-learning у
навчальному процесі ВНЗ?
Зазначимо переваги m-1еагning:
− студенти одержують можливість взаємодії між собою;
− набагато простіше розмістити в навчальній аудиторії мобільні пристрої,
ніж комп’ютери;
− планшетні комп’ютери, електронні книги, займають менше місця, ніж
книги на паперових носіях;
− можливість здійснення обміну завданнями, спільною роботою, роботою
над одним документом та ін.;
− мобільні пристрої використовуються в будь-якому місці, в будь-який
час;
− підвищують увагу студентів, їхню мотивацію.
Під час впровадження всепроникаючого навчання (u-1еагning) мають
місце такі проблеми:
− необхідність безкоштовного Wi-Fi, створення безкоштовних Wi-Fi зон;
− певні технічні проблеми: обмежений термін роботи батареї мобільного
пристрою та неперервна підзарядка (бездротова);
− створення відповідного програмно-методичного забезпечення

20.  У чому полягає віртуальне та комп’ютерне моделювання?
   Моделювання з використанням комп’ютерів дозволяє продемонструвати і
дослідити властивості об’єктів, явищ, а також багаторазове виконання певних
дій – сформувати вміння і навички виконання певних операцій.
Моделювання – це особливий вид експерименту, так званий модельний
експеримент, специфіка якого полягає в тому, що в процес пізнання
включається проміжна ланка – модель, котра виступає, з одного боку як засіб
пізнання і представлення об’єкта, а з іншого боку, – предметом
експериментального дослідження, що замінює «справжній» об’єкт вивчення.
Завдяки цьому можливості імітаційного моделювання в процесі навчання
студентів значно розширюються, оскільки на моделях можна відтворювати і
вивчати багато об’єктів в їх цілісності та оглядово їх характеристики. У
навчальному процесі  розглядають імітаційне моделювання через створення
імітаційних ситуацій і пошук способів їхнього розв’язання.

21.  Яким чином використовується комп’ютерне моделювання в
навчальному процесі ВНЗ?
 Таким чином, пріоритетними напрямками інноваційного розвитку
професійної освіти в умовах впровадження ІКТ у педагогічних ВНЗ з метою
професійної підготовки педагогів, є: − матеріально-технічне, комп’ютерне та
дидактичне забезпечення; − упровадження системи самостійної роботи,
дистанційного навчання на основі ІОС навчального закладу та створення
«Віртуального університету»; − збільшення питомої ваги занять з розвитку
аналітико- прогностичного мислення; застосування ігрового, ситуативного та
віртуального моделювання; поширення комунiкативно-діалогічних видів та
форм організації навчально-виховного процесу; − розроблення та
впровадження систем для ефективної діагностики та контролю знань, умінь та
навичок професійної діяльності

22.  Схарактеризуйте: інтерактивний навчальний комплекс, віртуальну
лабораторну роботу, інтерактивний плакат.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної
діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозовані цілі. Одна з таких
цілей – створення комфортних умов навчання, тобто умов, за яких студент
відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить
продуктивним сам процес навчання. Суть інтерактивного навчання полягає в
такій організації навчального процесу, за якої практично всі студенти
виявляються залученими до процесу пізнання; вони мають можливість розуміти
і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Застосування
методів інтерактивного навчання є доцільним і ефективним у процесі
викладання облікових дисциплін.
 Технологія інтерактивного навчання може здійснюватися в таких
формах: 1) робота в парах;2) ротаційні (змінні) трійки;3) карусель;4) робота в
малих групах;5) акваріум;6) незавершена пропозиція;7) мозковий штурм;8)
броунівський рух;9) дерево рішень;10) суд від свого імені;11) цивільні
слухання;12) рольова (ділова) гра;13) займи позицію;14) дискусія;15) дебати.
  Віртуальна лабораторна робота це інформаційна система, що інтерактивно
моделює реальний технічний об’єкт і його істотні для вивчення властивості із
застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації. При цьому віртуальний
лабораторний практикум, з одного боку, є предметно-орієнтованою системою, а
з іншого, повинен забезпечувати реалізацію особистісно-діяльнісного підходу
до організації навчання електротехніки і опосередкованого інтерактивного
зв’язку «студент-викладач». Коли в навчальному закладі не має достатнього
обладнання,використовують віртуальні лабораторні роботи,де можна показати
експеримент без загрози для життя. Також можливо переглянути цей
експеримент декілька раз,що дає зрозуміти учням ,що до чого.
  Інтерактивний плакат — це електронний освітній засіб нового типу, який
забезпечує високий рівень задіювання інформаційних каналів сприйняття
наочності навчального процесу. Він органічно інтегрується в класно-урочну
систему. У цифрових освітніх ресурсах цього типу інформація представляється
не відразу, вона розвертається залежно від дій користувача, який управляє нею
відповідними кнопками. Плакат за своєю суттю — це засіб надання інформації,
тобто основна його функція — демонстрація матеріалу.