1.Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія
навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.
Інформаційні технології – це узагальнююче поняття, що описує різні
методи, способи та алгоритми збирання, зберігання, оброблення, представлення
і передавання інформації.Під інформаційними технологіями розуміють також
способи і засоби збирання, оброблення та передавання інформації з метою
одержання нових відомостей про об’єкт, що вивчається, або – сукупність знань
про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.
Комп’ютерна технологія навчання - це поняття, що описує суто
комп`ютерні методи, способи, алгоритми зберігання, оброблення,
представлення і передавання інформації за допомогою комп’ютера. Фактично
одна є підвидом іншої.
Отже, ототожнювати ці два поняття не можна.
2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть
вплинути на навчальний процес ВНЗ?
На сучасному етапі розвитку Інтернет-технологій багато освітніх
завдань виявились винесеними у віртуальний простір. Передусім, це технології
дистанційного навчання, відносно нової, але популярної форми, що відкриває
широкі можливості для студентів та дозволяє значно зменшити витрати на
підготовку спеціалістів. Цей тип навчання містить і ряд недоліків, пов’язаних з
ускладненням контролю якості. Оскільки ці технології перебувають ще в
процесі розвитку і потребують окремого пролонгованого фундаментального
дослідження. Нас передусім цікавитиме вплив Інтернету на якість класичних
форм навчання.Перспективи розвитку мережі інтернет фактично безмежні. В
майбутньому, вже стає реальністю поява вживлених комп’ютерних пристроїв в
організм людини, які зможуть підключатись до всесвітньої мережі і
використовуватись для передавання інформації, можливо навіть для
завантаження її в мозок людини. Це може суттєво вплинути на процес навчання
взагаллі, фактично воно може звестись просто до завантаження необхідного
пакету програм в пам’ять людини, схожу ідею можна зустріти в деяких
науково-фантастичних фільмах.
3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати
викладач, студент?
Необхідно зазначити, що інтернет та програмні засоби, що
використовуються в інформаційних технологіях ІТ, мають широкі
функціональні можливості, розвинутий користувацький інтерфейс, а також
можуть використовуватися самостійно у вигляді ІКТ. Вони можуть
розв’язувати проблеми навчання професійному спілкуванню, інтенсифікувати
навчальний процес за рахунок підвищення темпу, індивідуалізації навчання,
моделювання ситуацій, збільшення активного часу студентів, курсантів, учнів
підвищення наочності. Інтернет надає найрізноманітніші послуги, починаючи з
можливості мати доступ до фактично усіх бібліотек світу, та до усіх наукових
видань, які не можна зустріти у нас в країні, при чому з можливістю онлайн
перекладу, і закінчуючи можливістю працювати на онлайн ресурсах обробки
документів, презентацій, зображень, аудіо- та відеофайлів, не завантажуючи їх
до себе на комп’ютер. З його допомогою можна проводити онлайн лекції,
більше того в наш час все біль шпопулярними стають онлайн університети,
тобто вищу освіту можна здобути в інтрнеті.
4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі
ВНЗ?
1. Додаткові освітні послуги для студентів і участь в глобальному діалозі
з студентами і викладачами всього світу; одержання мовної практики при
спілкуванні в „онлайнових” телеконференціях; участь в проектах, заснованих
на співробітництві учнів всього світу;
2. Розширення інформаційних ресурсів: каталогів кращих світових
бібліотек; доступ до світових баз даних та баз знань;
3. Самоосвіта і підвищення кваліфікації викладачів: використання в
своїй професійній діяльності більш широкого спектру навчальних матеріалів;
підвищення кваліфікації за допомогою дистанційного навчання; підтримка
професійних контактів з колегами;
4. Нові організаційні форми і методи навчання: дистанційне навчання;
мережеві, дидактичні, розвиваючі ігри; метод телекомунікаційних проектів;
метод інформаційного ресурсу; метод комп’ютерних конференцій)
5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?
Новий підхід до освіти за умови використання ІКТ полягає в підвищенні
якості освіти. Одним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації
сучасного суспільства є інформатизація освіти – упровадження засобів нових
інформаційних технологій у систему освіти.
Це уможливить:
1. удосконалювання механізмів керування системою освіти на основі
використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації,
інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;
2. удосконалювання методології і стратегії добору змісту, методів
і організаційних форм навчання, що відповідають задачам
розвитку особистості того, якого навчають, у сучасних умовах
інформатизації суспільства;
3. створення методичних систем навчання, орієнтованих
нарозвиток інтелектуального потенціалу того, якого навчають, на формування
умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну,
експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної
діяльності по обробці інформації;
4. створення і використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих,
контролюючих і оціночних систем.
6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ внавальному
процесі?
Використання засобів ІКТ у системі підготовки фахівців
приводить до збагачення педагогічної і організаційної діяльності
навчального закладу наступними значущими можливостями:
- удосконалення методів і технологій відбору і формування змісту
освіти;
- уведення і розвиток нових спеціальних навчальних дисциплін і
напрямів
навчання, які пов’язані з інформатикою та інформаційними
технологіями;
- внесення змін до навчання більшості традиційних дисциплін,
безпосередньо не пов’язаних з інформатикою;
- підвищення ефективності навчання за рахунок підвищення рівня його
індивідуалізації і диференціації, використання додаткових мотиваційних
важелів;
- організації нових форм взаємодії в процесі навчання і зміни змісту,
характеру діяльності педагога і слухача;
- удосконалення механізмів управління системою загальної середньої
освіти.
Використання сучасних засобів ІКТ в усіх формах навчання може
привести і до низки негативних наслідків. Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в
навчальному процесі живе спілкування викладачів та тих, хто навчаються,
пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це приводить
до того, що той, хто навчається активно користується живою мовою, надовго
замовкає під час роботи із засобами ІКТ
7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні
технології.
ІКТ характеризуються такими категоріями:
− предметом (об’єктом);
− метою процесу;
− засобами здійснення;
− процесами оброблення даних;
− критеріями оптимізації процесу (своєчасність доставки інформації
користувачу, її надійність, достовірність, повнота).
8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в
навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?
переваги використання ІКТ у навчальному процесі:
− організація пізнавальної діяльності шляхом моделювання;
− імітація типових професійних ситуацій за допомогою мультимедіа;
− застосування одержаних знань у наукових дослідженнях;
− ефективне тренування знань, умінь і навичок;
− автоматизований контроль результатів навчання;
− здійснення зворотного зв’язку;
− розвиток творчого мислення;
− можливості об’єднання в навчальних програмах візуальної та звукової
форм.
9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому
полягають переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?
Мультимедіа — сучасна IT, що об`єднує за допомогою комп’ютерних
засобів графічне та відеозображення, звук й інші спеціальні ефекти.
До категорії мультимедіа належить значна частина розважальних,
освітніх та інформаційно-довідкових програмних продуктів.
Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість
розроблення на їх основі інтерактивних презентацій. У цьому разі глядач
перестає пасивно сприймати інформацію і стає активним учасником
процесу.
10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та
технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?
Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище
інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні
системи і
програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил
їхньої
підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині
технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію
навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.
Проте, для того, щоб ЄІОС відповідало вимогам, його необхідно
оновлювати та доповнювати, забезпечувати психолого-педагогічними і
методичними розробками на виявлення оптимальних умов використання
засобів ІКТ з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення
ефективності та якості. Створення та постійне оновлення ЄІОС інтегрує
накопичені у ВНЗ науково-методичні напрацювання, кадровий потенціал,
інформаційні ресурси і технології, наявну інформаційно-комунікаційну
інфраструктуру та організаційні структури системи освіти.
11. Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології»,
«інформаційні технології»?
Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у
прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних,
трудових факторів виробництва, засобах їх об’єднання для створення продукту
або послуги, що відповідають певним вимогам.
КТ або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій,
що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення
інформації з використанням комп`ютерів. Неможливо уявити собі сучасне
виробництво, науку, культуру, спорт та економіку, де б не застосовувалися
комп`ютери. Вони допомагають людям у в роботі, розвагах, освіті та наукових
дослідженнях. КТ - це передній край науки XXI століття. Інформаційна
технологія -це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних
дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих
опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи
організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні
додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні
проблеми.
12. Охарактеризуйте:
− дистанційне навчання;
Дистанційне навчання (ДН) є одні- єю з форм здобування освіти, яка
практично повністю базується на застосуванні комп`ютерних технологій. Але
ці самі технології використовуються й у традиційних формах навчання
(денному, вечірньому, заочному). Тому в загальному випадку способи навчання
із використанням інформаційно-комунікаційних технологій називають
комп`ютерним або електронним навчанням
− дистанційні олімпіади, конкурси;
Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало
необов’язковим.
Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови
участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість
взяти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад,
конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному
етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає
територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в
дистанційних заходах для всіх бажаючих.
− віртуальні бібліотеки;
Віртуальною можна назвати бібліотеку, документи якої зберігаються в
машиночитній формі і котрі отримує користувач, який звертається до
пошукових машин глобальної мережі, не обов`язково будучи читачем
бібліотеки.
Віртуальна бібліотека — це розподілена у
просторі телекомунікації мережа загального користування, орієнтована на
обмін даними між бібліотеками. Середовище віртуальної бібліотеки
складається із ряду бібліотек, територіально віддалених одна від одної, які
виконують функції інтегрованого спілкування та отримання інформації про
бібліотечні ресурси.
− віртуальні словники;
віртуальний словник-це словник,що існує в інформаційно-комунікаційній
мережі інтернет,який дає можливість будь якого моменту дізнатись значення
даного слова.
− віртуальні музеї.
Віртуальний музей — музей, що існує у глобальній інформаційно-
комунікаційній мережі інтернет завдяки об`єднанню інформаційних і творчих
ресурсів для створення принципово нових віртуальних продуктів: віртуальних
виставок, колекцій, віртуальних версій неіснуючих об`єктів та ін.
Наведіть приклади їх використання в навчальному процесі ВНЗ.
13. Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному
процесі ВНЗ.
Однією з найбільш розповсюджених є класифікація педагогічних
програмних засобів за характером і засобами навчання. При цьому виділяється
5 типів навчальних програм:
1. тренувальні;
2. консультаційні;
3. моделюючі;
4. ігрові навчальні програми;
5. редактори тексту.
Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному
процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог
студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли
здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої
співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань
учасниками процесів, що вивчаються
14. Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в
навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.
Електронні навчальні матеріали формують інформаційне на- повнення
навчального предмета (e-content).
До цих матеріалів належать:
• електронні підручники та матеріали лекцій;
• електронні методичні розробки до семінарів, практичних і
лабораторних занять;
• бази даних і знань (закони, картографічні дані, міжнародні стандарти
та системи тощо);
• засоби для набуття практичнихнавичок (віртуальні та дистанційні
лабораторії, практикуми, комп’ютерні тренажери).
15. Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки
використання в навчальному процесі ВНЗ.
Віртуальна модель – це модель, що є відображенням ідеального
уявлення
людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за
допомогою думок і образів.
Переваги:
помилки, які звичайно, як правило, допускає студент при
виконанні роботи, не впливають і не знешкоджують реальні пристрої чи
прилади.
можливість продемонструвати сутність складних внутрішніх
фізичних процесів, що мають місце в електричних машинах, приладах,
пристроях,
причому в динаміці.
Недоліки:
віртуальна модель як правило, вважає реальні елементи
(котушки індуктивності, конденсатори, резистори), прилади (амперметри,
вольтметри, ватметри тощо), які входять до складу складного пристрою
чи кола, ідеальними.
іноді неможливо визначити допустимість використання тієї
чи іншоїмоделі для отримання необхідної точності. Наприклад, при
дослідженні характеристик, визначенні параметрів електричних машин
(двигунів та генераторів).
16. Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх
використання в навчальному процесі ВНЗ.
Головною особливістю сутності імітаційного моделювання є ігровий
його характер, що переважно здійснюється за рахунок наявності різноманітних
ролей. У процесі рольової взаємодії відбувається розв’язання навчальних і
змодельованих практичних завдань, обмін цінностями, знаннями, вміннями, під
час яких відбувається реалізація конкретних педагогічних завдань.
Кожна роль у грі набуває певної особистісної забарвленості, в ній
фіксуються професійно значущі або професійно неприпустимі риси
особистості.
Розігрування дії відбувається в ситуації, що супроводжується
виникненням різкої реакції її учасників і вимагає від них мобілізації
професійних, інтелектуальних і психофізичних здібностей. Наприклад, наочно
показати принцип дії електричних машин, рух основних і неосновних носіїв
заряду в напівпровідниках, зміни ширини забороненої зони в залежності від
характеру внесеної у напівпровідник домішки, зменшення чи збільшення
потенціального бар’єру при проходженні прямого чи зворотного струму крізь
р-n перехід тощо. При наявності обох практикумів студенти мають можливість
паралельно та практично одночасно виконати роботи на «віртуальному» й
фізичному стендах частковий (за навчальною програмою) чи повний об’єм
лабораторних робот з навчальної дисципліни, що приведе до більш міцній
виробці необхідних навичок та вмінь.
17. У чому полягають переваги віртуального моделювання?
Переваги віртуального моделювання полягають у наступному:
широкі можливості контролю за програмами.
легкість модифікацій та відновлення.
помилки при виконанні роботи, не впливають і не
знешкоджують реальні пристрої чи прилади.
можливість продемонструвати сутність складних внутрішніх
фізичних процесів, що мають місце в електричних машинах, приладах,
пристроях, причому в динаміці.
18. Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної
роботи студентів ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.
Відповідь на першу частину запитання висвітлена у відповіді на
запитання №21.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми
самостійної роботи:
− освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
− підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;
− підготовка до тестування, аудиторної контрольної
роботи, самотестування на комп’ютері;
− підготовка до опитування, колоквіуму;
− виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
− підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
− написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
− виконання проектів та їх оформлення;
− написання звітів із практики, екскурсій;
− виконання курсового, дипломного проектів.
19. У чому полягає роль і місце ІКТ у
здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?
До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність
студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час,
котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню
професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.
Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не
тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в
інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.
20. У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального
закладу?
Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є
розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності
навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні
технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу.
Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні
потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.
Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:
− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через
підвищення рівня підготовки в області ІКТ;
− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію
розрізнених підрозділів і служб;
− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки
універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;
− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз
навчальних закладів;
− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення
в управлінні навчальними закладами.
Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і
об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами –
засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна
база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-
управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді,
технічний, емоційний).
Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними
і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної
діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів,
переконання, компетенції і т. ін.
21. Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну
роботу студентів ВНЗ?
Інформаційно-навчальне середовище використовується для навчання
студентів очної та дистанційної форм навчання. Впровадження в навчальний
процес розроблених матеріалів дозволить підвищити ефективність самостійної
роботи, якість підготовки студентів.
ЄІОС навчального закладу у самостійній роботі студентів ВНЗ дає
можливість:
– використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;
– використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;
– застосовувати тренувальне тестування;
– брати участь в Інтернет-конкурсах та олімпіадах;
– обговорювати актуальні проблеми на форумі, у Skype, на сайті
навчального закладу;
– інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження
освіти;
– навчитися працювати з інформацією, яка подана у різних формах,
відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення,
доповіді
на задану тему, складати план тощо;
– брати участь в телекомунікаційних проектах.
пʼятниця, 22 листопада 2019 р.
Лабораторне №2 Контрольні запитання
1. У чому полягає перспективність використання проектної
технології в навчанні студентів ВНЗ?
Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної
активності студентів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та
наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як
значущий засіб розвитку особистості. Метод проектів за своєю дидактичною
суттю спрямований на формування здібностей, маючи які, студент стає більш
пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються,
орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що
проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе
формування здатності до здійснення відповідального вибору.
Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі
навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел
(книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються
працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати
різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не
тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.
2. Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна
діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.
Метод проектів – це дидактична категорія, що визначає систему
прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними
знаннями, тією або іншою діяльністю.
Практична діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність
особистості, що спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми,
досягнення прикінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і
здійснення проекту.
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного
дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів
відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних
результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та
організаційною рамкою дослідження.
Тому дані поняття не є тотожними.
3.Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької
діяльності?
Проектна діяльність відрізняється низкою ознак від навчально-
дослідницької діяльності.
По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне
і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі)
освітнього продукту.
По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком
є досягнення істини, тоді, як робота над проектом припускає одержання,
передусім, практичного результату.
Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців,
на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи,
аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу
кожного.
Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і
націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести
у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню,
моделюванню та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних
навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному
середовищі.
4. Схарактеризуйте етапи виконання проекту.
1. Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На
цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються
лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.
2. Етап планування роботи. Основна мета етапу планування – одержання
загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи. Планування
роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи;
обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу;
формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес
проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в
дискусію з планування проектної діяльності.
3. Аналітичний етап. Дослідницька робота студентів, учнів і самостійне
одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання
інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з
іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками,
запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури,
залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити,
що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення
студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при
цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням
проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих
учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих
учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення
підсумків наприкінці етапу.
4. Етап узагальнення. Систематизація, структурування одержаної
інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для
підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій,
відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.).
Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну
самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм
представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають
можливість розкритися кожному учню.
5.Презентація результату. осмислення одержаних даних і способів
досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення
досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками
результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних
конкурсах проектів, а також спільні публікації. Особливість етапу полягає в
тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті
є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї
діяльності.
5. Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.
Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна,
творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної
телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності
спрямовані на досягнення спільного результату.
Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати
учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за
допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet,
вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і
практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати
відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.
6. У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного
проекту?
Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер,
оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди
потребує інтегрованих знань.
Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та
наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників –
фахівців відповідної галузі.
7. Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?
- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми,
яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;
- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами
окремих етапів);
- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій:
обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація
й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх
представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.
8. Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?
- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований),
ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий,
творчий, рольовий;
- за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї
галузі знань), міжпредметний проект;
- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;
- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу,
групи, міста, країни, різних країн світу);
-за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;
- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості,
довгострокові.
9. Які функції викладача в проектній діяльності?
Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:
− сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над
проектом;
− сам виступає джерелом інформації;
− підтримує і стимулює студентів;
− допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;
− прищеплює студентам інформаційну культуру;
− координує процес створення проекту;
− підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у
роботі над проектом.
10. У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса
з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?
Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому
що воно:
- особистісно-орієнтоване;
- активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі
діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та
проблемне навчання, дискусія, командне навчання;
- самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу
в міру її виконання;
- дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить
задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.
Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку
компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:
- підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;
- усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів
колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як
власної діяльності, так і діяльності всього колективу;
- прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;
- звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;
- розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх
особистісного розвитку;
- становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями
освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих
проектів
11. Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в
проекті?
Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у
кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера
(лідера), секретаря, посередника, доповідача.
Існує багато способів формування груп :
- заздалегідь скласти списки груп;
- попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.
- сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень
студентів;
- сформувати групи за бажанням учасників;
- визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.
12. У чому полягає практична спрямованість використання методу
проектів у вивченні вашої дисципліни ?
Метод проектів на уроках математики
• Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими
освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що
забезпечує цілісність, істинність знань.
• Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових
соціально-економічних умовах.
• Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації
діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх
діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи.
• Забезпечує формування соціально значущих якостей особи.
Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.
13. Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?
На підставі своїх відповідей вони складають план навчального проекту за
такою схемою: назва проекту, проблема проекту (чому це важливо для мене
особисто?), мета проекту (навіщо ми робимо проект?), завдання проекту (що для
цього ми робимо?), терміни виконання проекту, розклад консультацій, відомості
про керівника проекту, запланований результат, форма презентації, список
учасників проекту.
технології в навчанні студентів ВНЗ?
Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної
активності студентів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та
наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як
значущий засіб розвитку особистості. Метод проектів за своєю дидактичною
суттю спрямований на формування здібностей, маючи які, студент стає більш
пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються,
орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що
проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе
формування здатності до здійснення відповідального вибору.
Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі
навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел
(книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються
працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати
різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не
тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.
2. Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна
діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.
Метод проектів – це дидактична категорія, що визначає систему
прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними
знаннями, тією або іншою діяльністю.
Практична діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність
особистості, що спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми,
досягнення прикінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і
здійснення проекту.
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного
дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів
відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних
результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та
організаційною рамкою дослідження.
Тому дані поняття не є тотожними.
3.Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької
діяльності?
Проектна діяльність відрізняється низкою ознак від навчально-
дослідницької діяльності.
По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне
і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі)
освітнього продукту.
По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком
є досягнення істини, тоді, як робота над проектом припускає одержання,
передусім, практичного результату.
Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців,
на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи,
аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу
кожного.
Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і
націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести
у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню,
моделюванню та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних
навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному
середовищі.
4. Схарактеризуйте етапи виконання проекту.
1. Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На
цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються
лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.
2. Етап планування роботи. Основна мета етапу планування – одержання
загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи. Планування
роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи;
обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу;
формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес
проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в
дискусію з планування проектної діяльності.
3. Аналітичний етап. Дослідницька робота студентів, учнів і самостійне
одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання
інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з
іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками,
запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури,
залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити,
що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення
студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при
цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням
проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих
учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих
учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення
підсумків наприкінці етапу.
4. Етап узагальнення. Систематизація, структурування одержаної
інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для
підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій,
відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.).
Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну
самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм
представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають
можливість розкритися кожному учню.
5.Презентація результату. осмислення одержаних даних і способів
досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення
досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками
результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних
конкурсах проектів, а також спільні публікації. Особливість етапу полягає в
тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті
є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї
діяльності.
5. Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.
Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна,
творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної
телекомунікації, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності
спрямовані на досягнення спільного результату.
Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати
учням суму тих чи інших знань, але й вчити набувати цих знань самостійно за
допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet,
вміти користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і
практичних задач, допомагати знайомитися з іншими культурами, виховувати
відчуття приналежності до єдиної світової спільноти.
6. У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного
проекту?
Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер,
оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди
потребує інтегрованих знань.
Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та
наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників –
фахівців відповідної галузі.
7. Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?
- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми,
яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;
- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами
окремих етапів);
- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій:
обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація
й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх
представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.
8. Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?
- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований),
ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий,
творчий, рольовий;
- за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї
галузі знань), міжпредметний проект;
- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;
- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу,
групи, міста, країни, різних країн світу);
-за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;
- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості,
довгострокові.
9. Які функції викладача в проектній діяльності?
Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:
− сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над
проектом;
− сам виступає джерелом інформації;
− підтримує і стимулює студентів;
− допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;
− прищеплює студентам інформаційну культуру;
− координує процес створення проекту;
− підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у
роботі над проектом.
10. У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса
з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?
Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому
що воно:
- особистісно-орієнтоване;
- активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі
діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та
проблемне навчання, дискусія, командне навчання;
- самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу
в міру її виконання;
- дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить
задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.
Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку
компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:
- підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;
- усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів
колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як
власної діяльності, так і діяльності всього колективу;
- прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;
- звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;
- розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх
особистісного розвитку;
- становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями
освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих
проектів
11. Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в
проекті?
Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у
кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера
(лідера), секретаря, посередника, доповідача.
Існує багато способів формування груп :
- заздалегідь скласти списки груп;
- попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.
- сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень
студентів;
- сформувати групи за бажанням учасників;
- визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.
12. У чому полягає практична спрямованість використання методу
проектів у вивченні вашої дисципліни ?
Метод проектів на уроках математики
• Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими
освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що
забезпечує цілісність, істинність знань.
• Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових
соціально-економічних умовах.
• Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації
діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх
діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи.
• Забезпечує формування соціально значущих якостей особи.
Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.
13. Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?
На підставі своїх відповідей вони складають план навчального проекту за
такою схемою: назва проекту, проблема проекту (чому це важливо для мене
особисто?), мета проекту (навіщо ми робимо проект?), завдання проекту (що для
цього ми робимо?), терміни виконання проекту, розклад консультацій, відомості
про керівника проекту, запланований результат, форма презентації, список
учасників проекту.
Лабораторне №5 Контрольні запитання
1. Як скористатися сервісом Диск Google ?
Для того, щоб скористатись сервісом Диск Google, потрібно спочатку
зареєструватись,тобто створити свій акант. Потім натиснувши кнопку
зліва від облікового запису, який знаходиться у правому верхньому куточку
екрану. Перед вами відкриється сховище Диск Google.
2. Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній
практиці?
Можна лабораторні роботи викладати в інтернет,щоб учні
ознайомлювались.Можна створювати опитування,щоб перевірити знання
учнів по певній темі(можна також зробити це обов'язковим).
3. Якими правами володіє редактор документа?
В редакторі документів можна як самому створювати і видаляти,редагувати
даний документ,презентацію,таблицю,опитування а й можна запрошувати
співавторів до співпраці над документом.
Співавтор має право: редагувати,запрошувати,експортувати,переглядати.
4. Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?
В середовищі Диск Google можна завантажувати документи Word,
OpenOffice, RTF, HTML або текстові файли (або створювати нові
документи), електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і
редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету.
Опублікувати документи в Інтернеті для всіх користувачів у вигляді Веб-
сторінок.
Для того, щоб скористатись сервісом Диск Google, потрібно спочатку
зареєструватись,тобто створити свій акант. Потім натиснувши кнопку
зліва від облікового запису, який знаходиться у правому верхньому куточку
екрану. Перед вами відкриється сховище Диск Google.
2. Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній
практиці?
Можна лабораторні роботи викладати в інтернет,щоб учні
ознайомлювались.Можна створювати опитування,щоб перевірити знання
учнів по певній темі(можна також зробити це обов'язковим).
3. Якими правами володіє редактор документа?
В редакторі документів можна як самому створювати і видаляти,редагувати
даний документ,презентацію,таблицю,опитування а й можна запрошувати
співавторів до співпраці над документом.
Співавтор має право: редагувати,запрошувати,експортувати,переглядати.
4. Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?
В середовищі Диск Google можна завантажувати документи Word,
OpenOffice, RTF, HTML або текстові файли (або створювати нові
документи), електронні таблиці та презентації, а потім переглядати і
редагувати їх з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету.
Опублікувати документи в Інтернеті для всіх користувачів у вигляді Веб-
сторінок.
Лабораторне №6 Контрольні запитання
1. Для чого призначений мережевий блог?
Мережеві щоденники (блоги) – сервіс Інтернет, що дозволяє будь-якому
користувачеві вести записи з довільної тематики. За аналогією з особистими
щоденниками блоги називають мережними щоденниками.
Блог — це веб-сайт, основний вміст якого — записи, що регулярно
додаються, зображення або мультимедіа. Основна відмінність блога від
щоденника в тому, що в блозі записи можна коментувати і обговорювати з
автором.
2. Яким чином можна створити мережевий блог?
Завантажте веб-браузер, відкрийте сайт www.blogger.com. Для авторизації
сеансу роботи (здійснюється кожного разу при вході до середовища) необхідно
ввести ім‘я користувача та пароль.
Після успішної реєстрації та авторизації перейдіть власне до створення блогу.
Для цього активізуйте посилання Создайте свой блог.
Далі введіть дані у відповідні поля – назва та адреса блогу.
Виберіть шаблон оформлення. У разі правильного виконання дій, система
видасть повідомлення про успішне створення блогу.
Додавання та зміна повідомлень
Для внесення нових записів до власного блогу необхідно або натиснути
кнопку Начать публікацію або активізувати посилання Нова публікація.
В будь-якому випадку, відкривається вікно вбудованого редактора. Перед
публікацією допису радимо скористатися можливістю попереднього перегляду.
Рис. 6.7. Вікно редактора блогу.
Рис. 6.8. Внесення коментарів до блога
Закінчення роботи
Для коректного закінчення роботи в середовищі необхідно активізувати
посилання Вийти.
3. Як змінити параметри блогу?
Для того щоб змінти параметр блогу, нам потрібно зайти на сторінки
«Дизайн», «Тема», «Настройки» і змінити параметри.
4. Які дії необхідно виконати, щоб додати до блогу коментар?
Потрібно зайти на сторінку «Коментарії», і налаштувати там функції.
До блогу одногрупника можна додати коментар у випадку, якщо він
дозволив додавати коментарі.
5. Як додати календар до власної веб-сторінки або блогу?
Ви можете додати на сайт інтерактивну версію календаря та кнопки для
відвідувачів, за допомогою яких вони зможуть зберігати собі події з нього.
Як вставити календар на сайт
1. Відкрийте Google Календар на комп’ютері. Код для вбудування на
сайт можна отримати лише на комп’ютері; у додатку Google Календар
це неможливо.
2. Праворуч угорі натисніть значок Налаштування.
3. Ліворуч натисніть назву потрібного календаря.
4. У розділі «Інтеграція календаря» скопіюйте код iframe.
5. Під кодом вбудування натисніть Налаштувати.
6. Виберіть потрібні параметри, а потім скопіюйте HTML-код, що
відобразиться.
Вставлений календар бачитимуть лише ті, з ким ви ним поділилися. Щоб
календар відображався всім, зробіть його загальнодоступним.
6. Яким чином можна надати вільний доступ до блогу?
Щоб надати вільний доступ до блогу, потрібно зайти в «Настройки», і внзу є
пункт «Читатели блога», і тут можна змінити.
Мережеві щоденники (блоги) – сервіс Інтернет, що дозволяє будь-якому
користувачеві вести записи з довільної тематики. За аналогією з особистими
щоденниками блоги називають мережними щоденниками.
Блог — це веб-сайт, основний вміст якого — записи, що регулярно
додаються, зображення або мультимедіа. Основна відмінність блога від
щоденника в тому, що в блозі записи можна коментувати і обговорювати з
автором.
2. Яким чином можна створити мережевий блог?
Завантажте веб-браузер, відкрийте сайт www.blogger.com. Для авторизації
сеансу роботи (здійснюється кожного разу при вході до середовища) необхідно
ввести ім‘я користувача та пароль.
Після успішної реєстрації та авторизації перейдіть власне до створення блогу.
Для цього активізуйте посилання Создайте свой блог.
Далі введіть дані у відповідні поля – назва та адреса блогу.
Виберіть шаблон оформлення. У разі правильного виконання дій, система
видасть повідомлення про успішне створення блогу.
Додавання та зміна повідомлень
Для внесення нових записів до власного блогу необхідно або натиснути
кнопку Начать публікацію або активізувати посилання Нова публікація.
В будь-якому випадку, відкривається вікно вбудованого редактора. Перед
публікацією допису радимо скористатися можливістю попереднього перегляду.
Рис. 6.7. Вікно редактора блогу.
Рис. 6.8. Внесення коментарів до блога
Закінчення роботи
Для коректного закінчення роботи в середовищі необхідно активізувати
посилання Вийти.
3. Як змінити параметри блогу?
Для того щоб змінти параметр блогу, нам потрібно зайти на сторінки
«Дизайн», «Тема», «Настройки» і змінити параметри.
4. Які дії необхідно виконати, щоб додати до блогу коментар?
Потрібно зайти на сторінку «Коментарії», і налаштувати там функції.
До блогу одногрупника можна додати коментар у випадку, якщо він
дозволив додавати коментарі.
5. Як додати календар до власної веб-сторінки або блогу?
Ви можете додати на сайт інтерактивну версію календаря та кнопки для
відвідувачів, за допомогою яких вони зможуть зберігати собі події з нього.
Як вставити календар на сайт
1. Відкрийте Google Календар на комп’ютері. Код для вбудування на
сайт можна отримати лише на комп’ютері; у додатку Google Календар
це неможливо.
2. Праворуч угорі натисніть значок Налаштування.
3. Ліворуч натисніть назву потрібного календаря.
4. У розділі «Інтеграція календаря» скопіюйте код iframe.
5. Під кодом вбудування натисніть Налаштувати.
6. Виберіть потрібні параметри, а потім скопіюйте HTML-код, що
відобразиться.
Вставлений календар бачитимуть лише ті, з ким ви ним поділилися. Щоб
календар відображався всім, зробіть його загальнодоступним.
6. Яким чином можна надати вільний доступ до блогу?
Щоб надати вільний доступ до блогу, потрібно зайти в «Настройки», і внзу є
пункт «Читатели блога», і тут можна змінити.
Підписатися на:
Дописи (Atom)